Дворушники, або Євангеліє від Вовкулаки

 – І майже пiд звуки оркестру вручив копii матерiалiв, складенi в пластикову теку. І з усмiхом додав: – Упораешся з цiею справою – i вiдразу на море.

Лисиця взяв, зосереджено обнюхав, скуштував на зуб i сказав:

– Тодi слухай. Цю нещасну вбив чоловiк, що в багажнику машини привiз вовка.

– А може, то жiнка? – посмiхнувся Бондаренко.

– А як же статевий контакт? – поставив логiчне запитання. – Без чоловiка не обiйшлося.

– Точно, – здався головред, – я про це вже й забув. Постiйно купа нових тем.

– Ну, то що? Я до вечора все про цього чоловiка напишу i – вiльний? – пiдморгнув професор.

– Дуже… смiшно, – роздiлив паузою слова, роблячи наголос на кожному.

– Добре, тодi слухай наступний тост, – нiяк не вгамовувався Богдан. – Ольгу Довгань убив чоловiк, що виготовив механiзм, який мае форму вовчих щелепiв, а весь необхiдний антураж – ну, там шерсть, слину, фекалii – розкидав з пакетикiв.

– І все це заради того, щоб почали говорити про вовкулаку або справдi визвiрилися на вовкiв?

– Приблизно так, – посмiхнувся Богдан.

 – А ти – придумав у всю цю колотнечу запрягти заслуженого вiдпускника.

– Пiшли оформлятися, генiальний детективе.

Лисиця слухняно рушив за головредом: дав слово – тримай. Інакше в його життi не бувало. Принцип. Нiчого не вдiеш. Рiч, за визначенням, непорушна.

2

Теку вiдкрив тiльки вдома. У транспортi робити це не рекомендуеться. Та й бажанням поки не палав. Не любив, коли руйнувались плани. Одразу з’являвся й починав облизуватись мрячливий депресняк.

Але Богдан пiддавався рiдко. І смачне облизування найчастiше ловило облизня. Цього разу мусило трапитися так само.

Сiв на диван. Почав розглядати принесене. Так. Посвiдчення кореспондента «Презумпцii винностi» Богдана Лисицi. Незадоволений фотофейс швидкоспеченого «журналiста» доповнював сумовиту ксиву. Вона i все, з нею пов’язане, велетенською перешкодою виросли на шляху до омрiяного вiдпочинку. Цього не обiйти. Не перестрибнути. Не проiгнорувати. Можна тiльки пiдiрвати. Але всi знайомi сапери устигли помилитися по разу.

Довiдка з лiсництва. Про «рiдкiснi випадки появи вовкiв» на територii, що цiкавила Бондаренка (запит у лiсництво робив вiн).

Експертний висновок. Нiчого нового. Усе, як розповiдав головред.

Протокол огляду. На галявинi виявлено багато людських слiдiв i залишки недавнього пiкнiка. Натоптали, як на слонячiй дискотецi. Повний гаплик.

Далi – три фотографii. Їх вiд слiдчого привiз практикант, коли Богдан зiбрався додому.