Проект «Міссурі»

Та ще й конспектуе кожне слово.

Русланчик – сонечко. Зрiст пiд метр дев’яносто, фiгура як у Мiкi Рурка, а на обличчя як Том Круз, тiльки ще симпатичнiше. Очi блакитнi; хоч в окулярах, – але оправа стильна, супер! І костюмчик, i плащик, i взагалi вся упаковка… До речi, мiж нами: кажуть, Русланчик мало не рiдний племiнник ректора «Мiссурi». Чи щось таке.

Я дiставала з сумки пенал i впустила ручку. Не те, щоб навмисне – просто, коли Русланчик поруч, то все з рук падае. Вiн вихований, обов’язково нахилиться й подасть.

А в мене спiдниця-супермiнi. І не якiсь там колготки, а панчохи з вiзерунком, чорнi, на поясi. Хоча й холодно вже.

– Будь ласка, – сказав вiн i подав менi ручку. Чемний!

– Дякую, – теж чемно вiдповiла я. – Слухай, ти на тому тижнi був на стратегiях? – дурне питання: Русланчик з початку року, здаеться, жодноi пари не прогуляв. – Можна в тебе конспект позичити?

Посмiхнувся. Сонечко!

– Не можу, Наталко, вибач. У четвер семiнар, буду готуватися.

Я посмiхнулася ще слiпучiше, нiби кiнозiрка.

Поклала руку згори на його пальцi:

– Ну я ду-уже прошу! До четверга поверну десять разiв. Ну Русла-а-ан..

– Вiзьми краще у Юлi Сухоi, вона того разу точно була. Ви ж у гуртожитку разом живете?

Притримав окуляри на перенiссi й сiв. Я трохи надулася й також впала на мiсце. Жлоб, як i всi мужики. Але звiдкiля вiн – мiсцевий, не общаговський! – знае, що Хулiта живе зi мною? Значить, цiкавиться. Або Хулiтою – чого не може бути, тому ще не може бути нiколи, – або мною.

Я повеселiшала, розкрила конспект й намалювала згори новоi сторiнки троянду та сердечко.

Раптом в аудиторiю увiйшов викладач; причому буквально за секунду перед тим в iншi дверi кулею влетiла Алька. От стерва, таки встигла.

Всi встали. Пiдводячись, я потерлася ногою об ногу Русланчика: нiби випадково. Вiн, звичайно, зробив вигляд, нiби не помiтив.

Помiтив Венiамiнович:

– Ланова, вiдсуньтеся од Циби на два мiсця, – рядами прокотилося гиготiння; iдiоти, чого iржете! – Можете сiдати.

Тема: «Парадигма авторитету як унiверсального базового елементу управлiнськоi системи». Записали? Хто скаже, яку дефiнiцiю авторитету давав Гленн Райт у статтi…

От тепер аудиторiею прошурхотiв найсправжнiсiнький мандраж. Я посмiхнулася: будете знати, як гигикати з людей!.. хоча сама, звичайно, теж впритул не бачила тiеi статтi зi списка. До речi, Хулiта казала, що в бiблiотецi ii не…

Лише Русланчик, сонечко, пiдняв руку, а другою гортав конспект.