На нашем сайте вы можете читать онлайн «Чужі сни». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Социальная фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Чужі сни

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Чужі сни, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Чужі сни. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ян Валетов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Є світ, що помирає від жару сонця.
Є світ, що помирає від космічного холоду.
І є наш світ – поле бою між холодом і жаром.
Існує єдиний шлях повернути лід і полум'я у стан рівноваги – знищити суперника: диверсанти-джампери, генетика яких дозволяє переміщатися між паралельними світами, сходяться у смертельному поєдинку на вулицях земних міст.
Письменник Денис Давидов та його дружина Карина ніколи не чули про паралелі, проте стали солдатами в чужій війні.
Чи зможе Давидов силою свого таланту зупинити неминучу загибель світу? Чи переможе любов до чоловіка кровожерну воїтельку, яка прокинулася у свідомості Карини?
Може, сни підкажуть їм шлях до порятунку?
Дивні сни.
Чужі сни.
Чужі сни читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Чужі сни без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Слухай, Кiро, а ти не пробувала на вихiднi вимикати комунiкатор? Хоча б на добу? Це не караеться, у Безпецi на це заплющують очi – мають же люди коли-небудь вiдпочивати? Ти не единий хiрург у Сiтi, врештi-решт. Чи ти думаеш, свiт перестане обертатись, якщо ти пiдеш зi зв’язку?
– Я не можу…
– Що не можеш? Свiт не завалиться, повiр.
– Мiй свiт – може, – серйозно заперечила Кiра.
І, хоч як дивно, в цю мить вона теж говорила правду.
Коли ii всюдихiд в’iхав на приймальний пандус Центру i термозавiса розступилася перед його куцим носом, стало видно, що на неi ДУЖЕ чекають.
Бiля в’iзду в Трубу стояв тутешнiй кар, пофарбований у жовтий колiр, а поряд iз автомобiлем – двое вiйськових у костюмах iз пiдiгрiвом, у масках, що закривали практично все обличчя, i з автоматами.
Один iз воякiв кинувся до неi, як дитина, що загубилася, до матерi, пiдскочив до дверцят машини i, вiдчинивши iх, вiддав честь.
– Панi Давидова? – пробухтiв вiн у маску.
Кiра кивнула.
– Можу я сканувати ваш чiп?
Кiра мовчки простягнула йому лiву руку, повернувши ii долонею догори.
– Дякую.
Сканер пискнув, загорiвся зелений вогник.
– Особу пiдтверджено, – сказав неголосно другий вiйськовий, який стояв трохи осторонь. Вiн говорив у мiкрофон на комiрi комбiнезона, але з Кiри не зводив очей.
– Давидова Кiра Олегiвна, тридцять шiсть рокiв, етнiчна росiянка, – сказав перший, розглядаючи ii впритул крiзь скельця маски. – Лейтенант Вязiн, служба охорони Центру. Прошу вас пересiсти в наш електромобiль.
– Що сталося, лейтенанте? – запитала Кiра, вистрибуючи з машини. – Що за поспiх?
– Вам усе пояснять на мiсцi.
– Де це – на мiсцi?
– Я вiдвезу вас до прохiдноi проекту «Сегмент» – так менi наказано. Подальше не в моiй компетенцii. Вибачте, Кiро Олегiвно.
Тут, бiля в’iзду на паркiнг, було холодно. Не так, як на вулицi, але холодно – крижаним бетонним диханням вiдразу прихопило щоки. Кiра встрибнула на сидiння автомобiля, сховала нiс у комiр i завмерла, як настовбурчений птах.
Вязiн закинув автомат на бiк i зайняв мiсце водiя. Загудiвши електромоторами, кар рвонув iз мiсця i майже одразу ж прошмигнув у Трубу.
Центр був величезним примiщенням. Кiра й уявити собi не могла його повних розмiрiв, хоча вже кiлька рокiв тут проходила значна частина ii життя. Його спорудили рокiв двадцять тому, якраз пiсля вiдкриття джампа, використавши пiд секретний проект бiльшу частину будiвель покинутого ракетного заводу.











