На нашем сайте вы можете читать онлайн «Кращий вік для смерті». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Социальная фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Кращий вік для смерті

Автор
Дата выхода
25 ноября 2019
Краткое содержание книги Кращий вік для смерті, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Кращий вік для смерті. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ян Валетов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Ян Валєтов – український письменник, автор гостросюжетних романів і повістей, написаних у жанрі трилера. У видавництві «Фоліо» вийшли друком російською його романи «Проклятий. Евангеліє від Юди», «Нічия Земля», «1917», «Чужі сни».
Вірус, що вирвався з військових лабораторій, знищив усіх дорослих. Планета населена підлітками й дітьми, які ведуть криваву боротьбу за виживання. Тут усі вміють вбивати, але ніхто не вміє любити, і світ ніколи не стане таким, як був раніше, якщо двоє вигнанців зазнають поразки.
Занепалі міста, де мешкають племена здичавілих хлопців і дівчат, які живуть за законами мавпячої зграї. Зарослі вересом і конюшиною гайвеї, на яких догнивають мільйони машин. Жалюгідні руїни того, що вважалося великою людською цивілізацією. Історія еволюції, перетвореної на ніщо найпростішою комбінацією амінокислот.
Не існує минулого, не існує майбутнього, немає жодного шансу на успіх. Є лише двоє та надія…
Кращий вік для смерті читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Кращий вік для смерті без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Пiдведись! – наказала Книжнику Бiлка. – Нехай вiн нас бачить. Може, Ева вже його якось попередила… Але якщо нi – не варто з’являтися раптово. Тут цього не люблять.
– Цього нiде не люблять, – пробурчав Тiм пiдводячись.
Побачивши бiля ворiт гостей, фармер обiгнав стадо i витягнув iз сiдельноi кобури дробовик. Вiн хотiв би виглядати грiзним, зарослим до вух патлатим мужиком, але був тим, ким був – челом рокiв шiстнадцяти, широким у плечах, засмаглим, зi смiшною скуйовдженою бородою незрозумiлого кольору. У сiдлi вiн сидiв як улитий – це навiть Книжник зрозумiв, хоча нечасто бачив вершникiв у районi Парку.
Фармер пустив коня боком, поклавши дробовик на луку сiдла так, щоб ствол дивився в iхнiй бiк, i вивiльнив ногу зi стремена, готуючись у разi чого пiрнути за кiнський круп.
Бiлка виступила вперед, розмахуючи над головою руками, але в сутiнках розгледiти обличчя було складно, i фармер крикнув, пригнувшись:
– Стiй на мiсцi!
Дiвчина завмерла. Книжник теж про всяк випадок пiдняв руки вгору.
Стадо пiшло до ворiт. Гримiли дзвiночки на шиях у корiв, налите молоком вимя важко коливалося при ходьбi. Тiм боязко дивився на рогатих створiнь.
У Парку тримали свиней, але годувати iх особливо не мали чим, i свинi були худi, дрiбнi i злiснi, самi могли зжерти кого завгодно. Ось курей i гусей розводили успiшнiше. Ранiше тримали i кроликiв, але пiсля мору, коли величезне поголiв’я вимерло за пару днiв, Шаман заборонив це робити. Так що з великою домашньою живнiстю в Парку не склалося.
Зате склалося у фармерiв.
Вони розводили i птицю, i свиней, i кроликiв. А корови… Ходячi м’яснi брили з сумними мордами! Фармерскi корови були величезними! Набагато бiльшими за дiрiв! Вiд них дивно пахло: приемно i неприемно водночас, боки iх були роздутi…
Утiм, Книжнику вiд сусiдства таких здорових тварин було не по собi, хоча вони йому подобалися.
Зате фармеру явно не подобалася присутнiсть чужинцiв поруч iз будинком. Вiн залишив стадо штовхатися за спиною, а сам повiльно наближався до непроханих гостей, не знiмаючи iх iз прицiлу.
Метрiв за десять вiн нарештi впiзнав Бiлку.
– А… Це ти, Бiлко?
– Я, я, Томе…
– Хто з тобою?
– Його звуть Книжник. Я за нього ручаюся.
– Парковий?
– Колишнiй, – сказала Бiлка, i Книжник нарештi опустив руки. – Як i я…
Фармер прибрав рушницю.
– І зараз ти скажеш менi, що тобi потрiбен нiчлiг? – Вiн схилився до луки сiдла.
– Вгадав, Томе.
– І що ти зi своiм дружком голодна?
– Знову вгадав.











