Пригоди бравого вояка Швейка

То був лiтнiй добродушний чолов’яга, який, допитуючи колись вiдомого вбивцю Валеша[38 - …допитуючи колись вiдомого вбивцю Валеша – Валеш Алоiз. Працював у Празi садiвником. В 1902 р. на замiськiй вiллi (в змовi iз своею дружиною i дочкою) вбив молотком Матiльду Ганзелiнову i застрелив Йозефа Такача з метою пограбування. Трупи були закопанi поруч в садку. Пiсля сварки з дружиною вiн вiдкопав труп Ганзелiновоi й вiднiс його на смiтник, маючи на метi помститися. Там же вiн залишив картку з написом «Вона була вбита в пiдвалi.

Скоро вiдкриеться ще один злочин». В 1905 р. апеляцiйний суд Праги винiс смертний вирок самому Валешу i його дружинi Людмилi. Їх дочку (Франтiшку Єлiнкову) було засуджено до 7 р. ув’язненя суворого режиму. Вона померла у в’язницi м. Ржепи i похована недалеко вiд В. Бабiнського (див. прим. до с. 81). Про Валеша iснуе народна пiсня, яка в цiлому адекватно вiдтворюе перебiг подiй.], жодного разу не забув сказати: «Сiдайте, будь ласка, пане Валеш, тут якраз е один вiльний стiлець». Коли привели Швейка, цей добродiй з властивою йому милою чемнiстю запропонував в’язневi сiсти й сказав:

– Отже, ви i е той самий пан Швейк.

– Гадаю, – вiдповiв Швейк, – що я ним повинен бути, бо й мiй татуньо був Швейк, i мамуня панi Швейкова. Не можу ж я завдати iм сорому, вiдмовившися вiд свого прiзвища.

Ласкавий усмiх промайнув обличчям судового радника, що провадив допит.

– Ну й накоiли ж ви лиха. Чимало лежить на вашiй совiстi.

– Я завжди маю на своiй совiстi чимало всякоi всячини, – усмiхаючись iще ласкавiше, нiж пан судовий радник, сказав Швейк.

 – Може, я маю на совiстi значно бiльше, нiж зволите мати ви, вельмишановний пане.

– Це видно з пiдписаного вами протоколу, – сказав не менш ласкавим тоном судовий радник. – Чи не чинили, бува, на вас у полiцii якогось натиску?

– Та боронь Боже, ласкавий пане. Я сам iх питав, чи мушу пiдписатися, а коли менi запропонували пiдписатися, то я iх i послухав. Не битися ж менi з ними через свiй власний пiдпис.

Я б собi цим аж нiяк не допомiг. Порядок е порядок, i нема про що тут балачку розводити!

– Пане Швейку, ви почуваете себе цiлком здоровим?

– Щоб цiлком здоровим, то не скажу, вельмишановний пане раднику. Маю ревматизм, натираюсь оподельдоком.

Лiтнiй пан знову ласкаво посмiхнувся.

– Що б ви сказали, якби ми вас вiдправили на огляд до судових лiкарiв?

– Сподiваюся, що зi мною не так уже зле, щоб тi пани марнували на мене свiй час.