Сповідь з того світу

Вiн оглянув примiщення, побачивши трьох, пiшов просто до них i мовчки сiв за iхнiй столик. Бiда тут же пiдсунув стакан, узяв пляшку, налив.

– Давай, братан.

– Тамбовський пiп тобi братан! – гаркнув новоприбулий. – Якого милого тут сидите? Взагалi мозги розiсрали? Вас же тi дiвахи в разi кiпiшу за шiсть секунд зрисують!

Лихо вiдiрвав погляд вiд закуски, впритул поглянув на гостя.

– А ти не дуже тут ричи, начальник! Дiстав уже!

Запала напружена мовчанка, яку розрядив Бiда.

– Забий на дiвах, старина.

Сам базарив, що менти замазанi, тема стопудова. Хулi нам, пацанам, мерзнути? Зайшли зiгрiтися, туда-сюда сотку бахнути. А шо? Давай, кажи кого валити – i не парся.

Нед поглянув на товаришiв, тодi узяв у руку стаканчик, випив з усiма, почав говорити:

– Валити не можна, самi знаете. Пояснити, але без мокрухи. Є тут, короче, один фраерок: пiдприемець i громадський дiяч. Зараз – активiст Майдану, – Нед узяв шматок м’яса, кинув собi у рот.

– Тодi чого сам не розiбрався, а нас визвав, н-на? – спитав надмiрно Лихо, взяв у руки пляшку i знову налив.

Випили…

– Та вже i посаду давали, i бабла пiдкинули… Вiриш, навiть тьолку пiдсилали – нiяк.

– А забухати?

– Не п’е, сука! Короче, лишився один варiант – пресонути. Тiльки ви знаете…

– Та знаемо, знаемо, – грубо перебив Бiда. – Без мокрухи. Давай кажи, де той лох приписався…

– Та чекай, не газуй, – втрутився Лихо. – Хай Нед розчохлить: шо куда…

– А шо непонятно! – визвiрився Бiда. – Сказано: пiдприемець i громадський дiяч.

Напевно, з тих пiдорiв нацiонально свiдомих!

– А менi не нада «напевно»!.. – Лихо також показав зуби.

– Короче! – гавкнув Нед, i його товаришi затихли. – Звати Іваном… Вiн тут, у Городку, органiзував фонд. Ми перевiряли – там всьо чисто. Реставруе церкви, кидае на спорт i туризм, органiзовуе там усякi фестивалi, iсторичнi реконструкцii, театри, срака-мотика. Багато з дiтьми працюе… Органiзував новий проект: хоче вiдновити Городоцький замок, тiльки в масштабi, зробити там дитячий майданчик.

Землю вже навiть вибив, а там, мiж iншим, торговий комплекс мав стояти. Але то всьо херня. Тепер вiн помагае Майдану, при тому реально помагае…

– А може, вiн у депутати лiзе? – перебив Лихо.

– Та в тiм-то й справа, що не лiзе в полiтику. Дiд його тiпа бендеровець чи шо, а внук такий самий завернутий! Короче, наше завдання. Перше, на Майданi вiн веде деяку бухгалтерiю, тож у нього треба буде забрати тi папери. Для слiдства.