На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сповідь з того світу». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Попаданцы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сповідь з того світу

Автор
Жанр
Дата выхода
01 мая 2016
Краткое содержание книги Сповідь з того світу, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сповідь з того світу. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ярослав Яріш) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Хто насмілиться кинути виклик Долі? Хто заставить Коло Історії крутитися в інший бік? Хто здатен перескочити безмежну прірву відчаю, страху й зневіри, піднятися вище за саму Смерть і своєю любов’ю розігнати темряву?! Невже вона, тендітна молода жінка, в котрої щойно забрали найдорожче? Її Іван гине під час подій на Майдані – Марія ж не може змиритися зі смертю коханого чоловіка. І ось жереб кинуто: Доля заводить жінку в дохристиянські часи, вимірявши дистанцію у 13 століть. Галасливим вертепом пробігають покоління, змінюються епохи… Авари, хрестоносці, монголи, яничари, НКВС… А Марія все мандрує і мандрує: щойно перетнувши фінальну лінію, знову опиняється на старті. Це і є відповіддю всесильної Долі на її виклик, адже Кола Історії не розірвати: як гинули Іванові прадіди, так і він мусить віддати своє життя за рідну землю…
Сповідь з того світу читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сповідь з того світу без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Тiло уже б мало задубiти за цей час… Навкруги злiталися ворони i дивилися з гiлля на чоловiка, однак пiдлiтати не наважувались – щось iх стримувало. І тiльки дощ, не боячись, i далi обмивав загиблого…
Раптом чоловiк застогнав. Очi заплющилися. Видихнув. Тодi вдихнув, а далi ледве-ледве пiдняв свою важку правицю i став нею обмацувати рану. Це приносило мужевi бiль, так що вiн кривився стогнучи. Втомився. Полежав iще трохи, а тодi, зiбравши усю свою волю, сiв. Дощ раптом посилився, i полило наче iз вiдра.
Довго сидiти не можна: треба вставати. Спираючись на рукiв’я, стогнучи, чоловiк пiдвiвся. Мимоволi ще раз помацав рану, тодi ж брудною рукою знову витер мокре вiд дощу обличчя.
«Добре погуляли», – мовив про себе i почав оглядатися.
Навколо нього валялося багато тiл. Дехто лежав мирно, нiби й справдi спав пiсля доброi пиятики. Але бiльшiсть були порубанi i тепер «валялися» iз розрубаними головами й пробитими животами в смердючих калюжах iз багна, кровi й дощовоi води.
Муж був дуже могутньоi статури: усiм богатирям – богатир. Вiн розiрвав на собi сорочку, здер iз себе, оголюючи груди, витер лезо меча, так що воно тьмяно посмiхнулося краплям дощу.
Його звали Михайлом. Вiн пам’ятав усе: нiч на Купала, смiх, спiви, багаття. Дикi поганськi забави… Тодi враз страшний крик:
– Обри!!!
Сiча була зла i немилосердна – поле засiяне трупами i своiх, i чужих. Михайло все дивився навколо себе: трупи, трупи, трупи… І вороння на деревах. А незабаром i вовки прибiжать – уже, певно, занюхали свiжу кров i крутяться десь неподалiк.
Михайло поволi пiшов у бiк рiчки: там, у густому верболозi та очеретi, мали поховатися вiд степовикiв жiнки i дiти.
Михайло, не збавляючи кроку, спустився схилом, що густо зарiс травою, i вийшов на берег рiчки. Тут стояв жертовник. Колись стояв. Зараз же вiн був спаплюжений, розгромлений, спалений. Навколо жертовника так густо насипано трупiв, що неможливо було перейти, щоби не наступити на чиесь тiло.








