П'ятнадцятирічний капітан

Проте за формою корпусу та деякими особливостями конструкцii, якi моряки впiзнають з першого погляду, капiтан Халл зрозумiв, що корабель – американський. Здогадку пiдтверджувала назва човна. Корпус – все що вцiлiло вiд бригантини водотоннажнiстю п’ятсот тон.

Величезна дiра на носi «Вальдека» свiдчила про мiсце фатального зiткнення. Завдяки тому, що човен дав крен, пролам пiднявся на п’ять-шiсть футiв над водою – ось чому «Вальдек» не затонув.

На палубi – жодноi живоi душi.

Собака, полишивши борт, дiстався палубою до вiдчиненого центрального люка i продовжував гавкати, то опускаючи голову в люк, то обертаючись до прибулих морякiв.

– Схоже, цей пес не едина жива iстота на кораблi, – зауважив Дiк Сенд.

– Я теж такоi думки, – вiдповiв капiтан Халл.

Шлюпка пливла тепер вздовж борта, зануреного у воду. Найперша ж сильна хвиля неодмiнно вiдправила б «Вальдек» на дно. На палубi бригантини начисто зметено все. Стирчали лише основи грот-щогли та фок-щогли, не вище двох футiв над палубою.

Очевидно, щогли зламалися пiд час зiткнення i впали за борт, потягнувши за собою вiтрила та снастi. Проте у водi навколо човна не було видно жодних уламкiв, що означало едине: катастрофа на «Вальдеку» вiдбулася декiлька днiв назад.

– Якщо люди вцiлiли пiсля кораблетрощi, – сказав капiтан Халл, – то, найiмовiрнiше, вони загинули вiд спраги та голоду, адже камбуз заповнено водою. Напевно, на борту залишилися самi трупи.

– Нi! – вигукнув Дiк Сенд. – Нi! Пес не став би так гавкати.

Тут е живi.

І вiн покликав собаку. Розумний пес одразу зiсковзнув в море i, заледве перебираючи лапами вiд слабкостi, поплив до шлюпки. Коли собаку затягнули до неi, вiн жадiбно накинувся, але не на сухар, що йому протяягнув Дiк Сенд, а до цеберка з прiсною водою.

– Бiдолашний пес помирае вiд спраги! – викликнув Дiк Сенд.

В пошуках мiсця для найлегшого причалювання, шлюпка вiдiйшла вiд палуби напiвзатонулого корабля на декiлька футiв. Пес, очевидно, вирiшив, що його рятiвники не хочуть пiднятися на палубу, оскiльки вiн схопиiв Дiка Сенда за край куртки i знову голосно i жалiсно заскавчав.

Рухи собаки i його скавулiння були зрозумiлими краще за будь-якi слова.

Шлюпка наблизилася до крамболу[13 - Бейдевiнд – курс, за якого кут мiж напрямом вiтру i рухом судна становить менше 90?.] лiвого борту. Матроси надiйно закрiпили ii i капiтан Халл з Дiком Сендом плигнули на палубу одночасно iз собакою.