На нашем сайте вы можете читать онлайн «Вендета по-українськи». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Боевики, остросюжетная литература, Криминальные боевики. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Вендета по-українськи
Автор
Дата выхода
15 января 2017
Краткое содержание книги Вендета по-українськи, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Вендета по-українськи. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Анатолій Сергієнко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Не часто, ой нечасто злодійка-доля підкидає нам щедрі презенти. А таки трапляється інколи! Уявіть лишень, прокинулись ви зранку і дорогою на роботу знайшли у своїй поштовій скриньці десять тисяч доларів. Як вам дарунок? Вражає? Та чи подаруночок це? Бо за кілька метрів на вас чекає іще одна знахідка — жахлива. Труп відомої людини, депутата. І тепер ви вже не тільки щасливий власник чималого капіталу. Тепер ви — свідок кримінального злочину. А, може, підозрюваний? Як воно там складеться, знає докладніше Анатолій Сергієнко. Знає, і в романі «Вендета по-українськи» поспішає переповісти подробиці. А ви, любі читачі, відтепер уважніше приглядайтеся до своїх поштових скриньок. А раптом і вам пощастить!!!
Вендета по-українськи читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Вендета по-українськи без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Вендета по-украiнськи
Анатолiй Сергiенко
Не часто, ой нечасто злодiйка-доля пiдкидае нам щедрi презенти. А таки трапляеться iнколи! Уявiть лишень, прокинулись ви зранку i дорогою на роботу знайшли у своiй поштовiй скриньцi десять тисяч доларiв. Як вам дарунок? Вражае? Та чи подаруночок це? Бо за кiлька метрiв на вас чекае iще одна знахiдка – жахлива. Труп вiдомоi людини, депутата. І тепер ви вже не тiльки щасливий власник чималого капiталу. Тепер ви – свiдок кримiнального злочину. А, може, пiдозрюваний? Як воно там складеться, знае докладнiше Анатолiй Сергiенко. Знае, i в романi «Вендета по-украiнськи» поспiшае переповiсти подробицi. А ви, любi читачi, вiдтепер уважнiше приглядайтеся до своiх поштових скриньок. А раптом i вам пощастить!!!
Сергiенко Анатолiй
Вендета по-украiнськи
ЧАСТИНА ПЕРША
1
Миколi Барбiрошу приснилося, що вiн iв м’ясо. З апетитом наминав свiжу, щойно пiдсмажену свинину. Приемно хрускотiли в ротi пiдрум’яненi соковитi шматочки, жир стiкав по пiдборiддi й падав великими краплями на тарiлку. Лiвою рукою Барбiрош умокав окраець хлiба в густий гарячий жир, не поспiшаючи вкидав до рота i з насолодою пережовував. Потiм, узявши виделку й нiж, вiдрiзав маленький запашний шматочок, урочисто спроваджував до рота i смакував, смакував…
Задзеленчав будильник. Микола простягнув руку, навпомацки натиснув кнопку блокування i тiльки потiм розплющив очi.
За вiкном сiрiло. Годинник показував за чверть сьому. Присмак свiжого м’яса ще не вивiтрився зi свiдомостi, й Барбiрош, ковтнувши слину, подумав: коли сняться такi сни, то справи його кепськi. Це, напевне, попередження, сигнал, що органiзм виснажений i потребуе бiльше калорiй. Микола напружив пам’ять, намагаючись пригадати, коли востанне споживав свинину, однак марно. Не пам’ятае. Зате раптом зринув спомин.
На Рiздвянi свята кололи свиню. Вiн тодi у шостому чи сьомому класi навчався. Микольця допомагав рiзниковi. Роздiляв снопик соломи на три частини, як той вчив, пiдпалював i пiдносив до пiдвiшеноi на гiлляцi старого горiха тушi свинi.
Сусiд-рiзник, червонопикий, дужий i, як казали, найздоровiший у селi чоловiк, сидiв на ослiнчику, без шапки, в камiзельцi, з пiдкоченими по лiктi рукавами сорочки i пив з кварти свiжу кров.
– Хочеш спробувати? – несподiвано запитав вiн. – Корисно для здоров’я. Калорiй багато. Сам п’ю i всiм рекомендую. На перший раз – сто грамiв, не бiльше.