На нашем сайте вы можете читать онлайн «Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
Краткое содержание книги Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Анатолій Дімаров) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У книжці вміщено завершальну частину роману «Біль і гнів», що розповідає сповнену трагізму історію жителів полтавського села Тарасівка. Їх не оминули жорна примусової колективізації, голодомору, репресій і найчорніша година – воєнне лихоліття. Урізноманітнюють тему становлення тоталітарного совка інші повісті та оповідання. У цих творів нелегка доля: їх або не друкували – скажімо, «Чорний ворон» двадцять років пролежав у письменницькому столі й уперше вийшов англійською мовою в Австралії, або щедро нівечила цензорська рука. Ба більше: щоб вони нарешті побачили світ навіть у такому вигляді, авторові доводилося спотворювати текст ідеологічними нісенітницями. «Отож і довелося реставрувати цю повість, відновлюючи вирубані нещадно епізоди, що дихали правдою», написав у передмові до «Сина капітана» Анатолій Дімаров. Видавництво «Фоліо» перевидає твори, які автор повністю відновив.
Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Впряжуть свого фаетона та й подадуться свiт за очi, а ти сиди, виглядай нiмакiв або полiцiю…
– Вiн давно вже у вас? – запитала Тетяна, маючи на увазi Йвана.
– Давно… Приповз серед ночi, весь кров’ю заюшений – не виганяти ж iз хати? – Галя мов аж виправдовувалася перед Тетяною. – Три днi не приходив до пам’ятi – все конем якимось марив…
Потiм, пiзнiше, розповiла Галя Тетянi, як виходжувала Йвана, як доглядала, як прибився на хутiр Жора з Пилипом («Вiн усе й баламутить, од нього все йде, ви не слухайте, що Івана називае начальником, той слухаеться його, як дитина мала».
– Та ви самi все побачите! – закiнчила Галя сердито.
І Тетяна побачила. Другого ж дня, у суботу.
З самого ранку Іван був похмурий та сердитий: командував рiзко, покрикував навiть на Жору. Поки Пилип поiв коней (двох буланих жеребцiв, хоч на виставку), поки викочував разом з Ашотом iз клунi фаетона, Іван перевiряв ручний кулемет набивав два диски набоями.
– Перестань! – буркнув Іван. – Щитать не даеш.
– Пусть вороги нашi щитають! – вiдповiв весело Жора: вiн вирядився, мов у театр. Матроська тiльняшка, стрiчки з набоями навхрест, граната «лимонка» на поясi й наган на шнурковi: гуляй, морська душа!
Іван же поверх сорочки надiв нiмецький френч iз погонами срiбними, з двома хрестами залiзними, пiдперезався нiмецьким теж ременем з важким парабелумом у шкiрянiй жовтiй кобурi, повiсив на плече автомат – теж не наш, а нiмецький.
– Ви ж тут глядiть: нiкуди нi кроку!
Винесли кулемет, важкий мiшок iз гранатами й дисками, повантажили на фаетон.




