Ключі Марії

Вони були б непереможнi. Хiба ви, професоре, не мрiете, щоб ми, бiльшовики, завоювали увесь свiт?

Курилас поквапливо захитав головою:

– Так-так, звiсно…

– Ну, от вам i мета. Хiба не шляхетна? – виразно радiв чекiст. – А ще це молоко зцiлюе вiд рiзноманiтних хворiб i продовжуе життя. Ми могли б вибирати найпотрiбнiших для держави громадян. Наприклад, таких, як ви, професоре, i видiляти для них це молоко, щоб вони жили якомога довше задля добра Батькiвщини.

– Це цiкаво… цiкаво… А в цьому вам повинна допомогти Богородиця?

– Саме так.

– Але яким чином?

– Не здогадуетеся? – полковник усмiхнувся. – Коли молоко з’являеться у жiнок?

– Ну… вiдомо… коли жiнка народить.

– О! – зрадiв полковник, i очi його зблиснули ентузiязмом. – Отже, достатньо лише, щоб Богородиця народила, i ми матимемо стiльки молока, що його вистачить для завоювання всiеi планети. Хоча мушу вам повiдомити ще одну цiкавезну рiч. В Марii, яку описав Ольгерд, видiлялося молоко щомiсяця. Це називаеться хибне материнство.

– Нi.

– Ну, так, ви весь у своiх трактатах. Але це явище добре вiдоме в медицинi.

Курилас вiдчув смуток i розпач. Вiн не бачив жодного промiнчика свiтла в тому довгому слiпому тунелi, який розкрився перед ним зi слiв полковника. Обабiч глухi темнi стiни, попереду темрява, позаду провалля. Чого вiд нього хочуть?

Мовби вгадуючи його болiснi роздуми, полковник промовив:

– Зараз вам задемонструю речi, про якi ви, мабуть, не чули. Але спочатку розпишiться.

Полковник пiдсунув професоровi папiрець, на якому писалося: «Я, iм’я, прiзвище, обiцяю не розголошувати нiчого з того, що почув вiд працiвникiв НКВС.

– Е-е… – промовив несмiливо Курилас, крутячи в руцi авторучку. – Цей пiдпис стосуватиметься того, що я вже почув?

– Звiсно. Чиста формальнiсть, – вiдповiв полковник.

– Ага… добре… Отже, це не стосуеться того, що почую?

Полковник здивувався:

– Та як же не стосуеться? Стосуеться.

– Але якщо я пiдпишу цей папiр до того, як ви менi ще щось повiдомите, то вiн стосуватиметься лише того, що я «почув», а не «почую».

Полковник насторожився i уважно подивився на Куриласа, потiм висмикнув з-пiд його пальцiв папiрчик i рiшучим голосом сказав:

– Гаразд. Пiдпишете наприкiнцi.

Роздiл 15

Киiв, жовтень 2019. Як знайти правильний грецький острiв?

У коридорi Бiсмарк перечепився через жiночi черевики. А в очах мигнула знайома яскрава жовта куртка на вi- шалцi.