На нашем сайте вы можете читать онлайн «Невідоме Розстріляне Відродження». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
Краткое содержание книги Невідоме Розстріляне Відродження, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Невідоме Розстріляне Відродження. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
Невідоме Розстріляне Відродження читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Невідоме Розстріляне Відродження без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Професоре, ви пiзно прийшли; тепер медицина безсила… – продекламувала, слiдкуючи за матiр’ю, Інна Ричардiвна.
Чоловiк ii дав професоровi двi троячки i промовив:
– Я, власне, бачив, як вiн здихав, а вийшло, що ми спiзнилися, – подумав трохи Данило Васильович i замислено додав: – Я, власне, думав, що вiн здихае, а виявляеться, вiн здох. Чорт його знае, як воно вийшло.
Але тут, iз криком «Не здох, а вмер», Лiдiя Вiкторiвна впала на канапку, вкриту перським килимом, i ледве не вмерла. Пiднялося таке, що Мелентiй втiк.
Пiсля слiз була всiм радiсть, а пiсля радости – знову сльози. Радiсть i горе чергуються в життi. Знала Лiдiя Вiкторiвна це i тому боялася i радости великоi, i горя великого. Загалом вийшло так: у середу 14-го липня 1916-го року рiвно о 12-й годинi дня всiею сiм’ею в присутностi i найближчiй участi Мелентiя було в садку пiд старим волоським горiхом поховано Рафаеля.
Вiдтодi тихими, сумними днями, пiд вечiр у свято, Лiдiя Вiкторiвна вбираеться в бiлу або навпаки, зовсiм чорну одежу, пiде в садок, посидить то на каменi над Рафаелем, то на лавi бiля могили Данила Васильовича. Вiдтодi середа – нещасний, проклятий день. Не дурно в середу збираються члени партii комунiстiв. Лiдiя Вiкторiвна в середу не починае тепер анiякоi роботи; не радить ii починати й Іннi Ричардiвнi i всiм добрим людям.
У середу, наприклад, Інна Ричардiвна не купае Тарасика, не ходе на бiржу працi, не продае букiнiстовi книжок.
Ми, я i Чижик, демобiлiзувалися восени.
Я досi пам’ятаю кожне перше число мiсяця, коли ми з «каптьорки» брали Чижикову, або мою, порцiю хлiба за мiсяць (нам вистачало на день однiеi порцii), несли його на Бессарабку, продавали, купували удвiчi дорожче бiлий сьогоднi спечений i iли його з молоком. Там ми познайомились iз Мелентiем.











