На нашем сайте вы можете читать онлайн «Невідоме Розстріляне Відродження». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
Краткое содержание книги Невідоме Розстріляне Відродження, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Невідоме Розстріляне Відродження. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
Невідоме Розстріляне Відродження читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Невідоме Розстріляне Відродження без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
А коли остання батарея виiздила з села, лютий вiтер рвав на вигонi одиноку, темну постать матери.
Далi – боi.
Темна нiч обгортала огнем i снiгом. Переходи, кров, лайки.
Вона – будувала майбутне життя.
Коло Перекопу лiчила трупи: сотнi, тисячi.
І за кожним одним болiло серце, i за кожною смертю тут бiля моря знала вона, там по селах, по мiстах, по робiтничих селищах, простягае журба своi руки. Схопить матерне серце i здушить, вицiдить кров усю…
Тут i Михайла зустрiла.
Спокiйний був. Курив люльку.
– І невже вам байдужа ця кров?
– Нi-нi. Може, й я завтра теж…
І от останнiй штурм. Першi пiшли… Телеграма:
– Вiдбито.
Пальцi в дерево (у начштабу).
– Хай iде Новосибiрський полк.
Чорний вiтер з пiвночi, рiже, сiче, червонi огнi з пiвдня.
– Скоро ранок?
– Не знаю. Мабуть нiколи не буде цього ранку.
Телеграма:
– Друга атака вiдбита…
Майнула думка: «Ще тисячi».
Вийшла з штабу: Михайло.
– Тепер ви?
– Зараз. Це третiй штурм i коли вiдiб’ють, i коли проб’емося, останнiй.
Обгорнула i крiпко в губи:
– Побачимось?
– Мила…
Забули все…
А вiтер чорний з пiвночi рiже, сiче i червонi огнi з пiвдня.
Пiшли курсанти.
Подумала: «Ну, цi хоч не жонатi».
На ранок поiхала в Харкiв. Поiхала i Михайла вже не бачила.
Не писала, не розпитувала. Знала – живий.
І от тепер, коли зустрiла його знову, прокинулась туга за чимсь невiдомим, чи за степом ласкавим, чи за мрiйно-нiжним обрiем.
А вiн розпитував, де була, де пропадала, що нi слова, нi рядка, нi привiту?
– Дома була, на селi, поховала брата.
– А тепер?
– А тепер… на осiнь у школу. Хотiла в Киiв – не вийшло, лiто хочу тут почитати, повчитись…
Не звикла вона ще до мiста, та боялася признатися Михайловi, що iнодi ii, котра нiчого не боялася там, у степах, в боях, пiд Перекопом, лякали люди, високi кам’янi гроби i лише iнодi ритмiчне дихання заводу i праця в робiтничiй околицi будили щось рiдне, але так стомлювалась вона за вiсiм годин працi, що все пропадало марно.
Як iхала сюди, здавалося, що тут всi розумнi такi, хорошi, а придивилася, то такi ж сами, як i всюди.
Сказала Михайловi раз i здивовано, i ображено, що й тут от вчора на збори Іван п’яний прийшов.
– Прямо так, як у нас на селi, – а вiн всмiхнувся й вiдповiв якось спокiйно.
– Ти б хотiла, щоб усi були святими, такими, як ти хочеш, а не такими, як вони е. Е… нiчого – все перемелеться. От почнемо кампанiю…
Махнула рукою:
– Ет, що там кампанiю.











