Соловецький етап. Антологія

Та й така поведiнка не врятувала Любченка, i вiн виiхав iз Соловкiв разом з багатьма украiнцями.

Олександр ШУМСЬКИЙ

* Народився 2 грудня 1890 року с. Борова Рудня (Хорошiвський район, Житомирська область) в родинi лiсничого, що мав шляхетне походження. Один iз лiдерiв боротьбистiв.

Нарком освiти в украiнському урядi, нарком внутрiшнiх справ. Був редактором журналiв «Червоний шлях», «Радянська освiта».

26 квiтня 1926 року Сталiн поклав на Шумського вiдповiдальнiсть за поширення антиросiйських настроiв в Украiнi.

З iменем Шумського був пов’язаний нацiональний ухил – «шумськiзм». Пiд тиском розгорнутоi проти нього полiтичноi кампанii на червневому (1926) пленумi ЦК КП(б)У визнав «помилковiсть» своеi позицii. Звiльнений з посади наркома освiти 1927 року й висланий до Москви на другорядну роботу в профспiлцi.

Заарештований 13 травня 1933 року за звинуваченням у приналежностi до Украiнськоi вiйськовоi органiзацii (УВО) та засуджений до 10-рiчного ув’язнення у виправно-трудовому таборi.

У 1933—1935 рр. перебував на Соловках. 9 жовтня 1937 р. тяжко хворого Шумського знову заарештували у зв’язку зi справою боротьбистiв. У листопадi 1939 р. справу через хворобу й вiдсутнiсть матерiалiв, якi б свiдчили проти нього, було припинено. У роки вiйни домагався реабiлiтацii. Пiсля закiнчення термiну заслання (13 травня 1943-го) через хворобу змушений залишитися у Красноярську. Працював над монографiею «Малороси», текст якоi знищив у липнi 1946 р.

, прийнявши рiшення про самогубство (про це рiшення повiдомив в особистому листi до Сталiна). Однак спроба самовбивства виявилася невдалою.

Убитий 18 вересня 1946 р. Судоплатовим та Майрановським за особистим розпорядженням Сталiна, Хрущова та Кагановича по дорозi з Саратова до Киева.

Олександр Шумський потрапив на пiвнiч тодi, коли Сталiн криваво перекреслив не тiльки його iдеi, але так само знищив усiх його однодумцiв i товаришiв.

Олександр Шумський в добу визвольних змагань був центральною постаттю серед тоi лiвоi – «боротьбiстськоi незалежницькоi» групи, що виступила проти Симона Петлюри i УНР, стала на позицii УСРР i прагнула створити та розбудувати незалежну соцiялiстичу украiнську державу. Вiн же був iнiцiатором та надхненцем створення УКП (Украiнськоi комунiстичноi партii), що мала бути одинокою партiею, яка репрезентувала би Украiну.