Грушевський, Скоропадський, Петлюра

 Кудлай, – зокрема запитувала, що таке автономiя з юридичноi точки зору i як ii розумiе украiнська делегацiя». Оскiльки ясноi чiткоi вiдповiдi в урядi так i не отримали, остiльки «загалом Тимчасовий уряд у своiй дiяльностi виявляв неприхильне ставлення до украiнських домагань, вважаючи iх перешкодою на шляху розвитку загальноросiйськоi революцii».

Вiдмова уряду вийти за межi свого мандата, за межi чинного правового поля, вважае О. Кудлай, «змусила» Центральну Раду «вдатися до рiшучих дiй, а саме – видати свiй I Унiверсал».

Намагаючись перевести дiяльнiсть УЦР в правове поле, Петроград спочатку прагнув «обмежити коло повноважень Генерального Секретарiату та кордонiв автономноi Украiни», що було оформлено в «Інструкцii Генерального секретарiату Тимчасового уряду на Украiнi». І в такiй ситуацii, вважае дослiдниця, перед Центральною Радою не було iншого вибору, як iти революцiйним шляхом та видати I Унiверсал. У вереснi-жовтнi уряд натомiсть удався до тактики iгнорування Генерального секретарiату, а УЦР та ГС, дотримуючись «обережного та пасивного» курсу, «не змогли опанувати ситуацiю в Украiнi» та «взяти до своiх рук кермо влади в краi»[89 - Кудлай О.

 Б. Центральна Рада – Тимчасовий уряд: боротьба за автономiю (березень—жовтень 1917 р.): дис. канд. iст. наук. – К., 1997. – 18 с. – С. 9, 10, 12, 14–16.].

15 травня

Розпочався наступ Антанти бiля Мессiн.

Комiтет Центральноi Ради призначив М. Ткаченка своiм представником в «юридичнiй нарадi з пiдготовки проекту про Установчi збори», фактично визнавши тим самим свiй статус як «нацiонально-полiтичноi органiзацii»[90 - Другим представником незабаром став П.

 Стебницький. Див.: УЦР… – Т. І. – С. 88, 535.].

19 травня

Вiзит вiйськового та морського мiнiстра О. Керенського до УЦР. Мiнiстр закликав украiнських дiячiв «бути мудрими та спокiйними»: «Я не знаю, в каком смысле вы говорите об автономии Украины. Я могу категорически заявить, что во Временном правительстве есть желание сделать все, что возможно, что по долгу и совести они могут считать возможным, позволительным брать на себя, в том числе и все, что касается автономии Украины.

Но вот вы говорите про санкцию Учредительным собранием, значит вы хотите поставить Учредительное собрание перед готовым фактом, а мы бы хотели, чтобы Учредительное собрание положило основание самому факту».

М. Грушевський, зi свого боку, виклав точку зору, фактично – ультиматум УЦР до Тимчасового уряду: «Мы ведь говорим лишь о восстановлении нас в старых правах.