На нашем сайте вы можете читать онлайн «Лицарка Корони». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Лицарка Корони

Автор
Дата выхода
30 сентября 2020
Краткое содержание книги Лицарка Корони, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Лицарка Корони. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ганна Гороженко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
XVI століття – часи Єлизавети I в Англії, Марії Стюарт в Шотландії, Катерини Медичі у Франції. Але й на українських землях вирують пристрасті не менші, ніж у Західній Європі. У центрі буремних подій опинилась русинка-українка княгиня Анна Сокольська І вона, і всі інші постаті в цій книзі – від королеви Анни Ягеллонки до Северина Наливайка і князя Констянтина Острозького – реальні люди. «Лицарка Корони» – це розповідь про жінку, яка стала агенткою Церкви і полює за королівськими грамотами. Їй протистоять численні чоловіки: від впливових родичів до шпигунів Московії та короля Стефана Баторія. Чи вдасться сміливій жінці обійти всі пастки та виконати волю покровительки – королеви Речі Посполитої, останньої з Ягелонів? Чи вдасться українській панні навічно сховати свій найбільший секрет?
Лицарка Корони читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Лицарка Корони без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Потужний i неприступний, з численними бiйницями, гарматами, бастiонами та валами, з ровом, наповненим водою з рiки Ікви, що протiкае поруч… За давнiх часiв тут було городище, яке вщент зруйнували монгольськi орди. Та мiсце вiдродилось завдяки потужному роду Острозьких, що звели тут не лише замок, а й розселили пiдданих мiстян i численних крамарiв, якi щотижня влаштовують торги пiд замковими стiнами. Дубно вiдродився, наче той фенiкс. Слава про мiсто Острозьких, як i про всю вiтчизну русинських князiв, ширилась Європою та навiть за ii межi.
Карета iз почтом саме пiд’iхала до пiдйомного мосту бiля круглоi брами. Погойдуючись, потяглась у темну арку i за кiлька миттевостей з’явилась iз iншого ii боку. Дубно зустрiло подорожнiх гулом i тяжким смородом – iз запахами диму та мiськими вiдходами. Мiсто було розбурхане буденним життям – мало хто з перехожих й помiтив, що в оточеннi озброеного люду прибуло панство. Лише поодинокi мiстяни, якi тинялись залюдненими вулицями, на мить спинились, аби роздивитись приiжджих.
Тим часом карета вже пiдкотилась до замковоi брами – над воротам в око впадав «Баклай», герб Острозьких – зi стрiлою, двома пiвмiсяцями, рогами розгорнутими одне до одного, мiж якими свiтить Вифлеемська зоря. Ворота з лязгом вiдчинились i дормез та надвiрнi козаки луцького епископа в’iхали до замку. На майданi iх вже чекали шляхтичi в рiзнобаврних шатах – тi пани, що перебували на службi в Острозьких. Їх було багато, i тому складалось враження, що русинськi князi Острозькi оточили себе придворними, а самi нiчим не поступаються королям.
– Моя сестра, Анна.
– Аякже! Таку гостру на язик княгиню навряд хтось би забув, – один з шляхтичiв вклонився Аннi.
– Анно, пани Загоровський, Дениско i Жабокрицький. Михайло, ходи-но сюди! – гукнув Марко до русявого чоловiка у свiтло-сiрому, майже бiлому, оксамитовому жупанi, який стояв осторонь. Його волосся курчавилось бiля лоба, очi були великими i сiрими, а вуста пухкi, як у дитини.




