Максим Рильський

«По польських панських дворах iм’я Антоновича i Рильського називано як майбутнiх органiзаторiв новоi Колiiвщини, як майбутнiх Гонту i Залiзняка», – писав iхнiй товариш по «Громадi» Михайло Драгоманов.

Пiсля вiдкриття справи обох братiв було вiддано пiд суворий таемний нагляд полiцii. «Следить за Рыльским в корчмах», «следить за его разговорами с крестьянами», «установить, какие стихи и сочинения читает он крепостным крестьянам, а полученные сведения представлять мне через исправника каждые пять дней» – з настанови таемноi iнструкцii генерал-губернатора князя Васильчикова вiд 15 грудня 1860 року.

У помешканнi братiв Тадея та Йосипа Рильських та в маетку iхнього батька провели обшуки, пiд час яких знайшли виписки iз статтi «Права русского народа», вмiщеноi в «Колоколе», а в iхнiх товаришiв – портрети Герцена i польського революцiонера Канарського в кайданах. Як зазначено в пiдписаному начальником III вiддiлу Імператорськоi канцелярii князем Долгоруковим документi, головним доказом вини пiдозрюваних стали «несколько листов тетради, написанной Фаддеем Рыльским на малороссийском языке, в которой рассказывалась история Украины, наполненная местами, могущими возмущать крестьянские умы; так, например, об угнетениях народа, о восстании его под предвод.

Справа розглядалася в «комиссии по политическим делам» i доповiдалася самому царевi. 18 сiчня 1861 р. слiдча комiсiя при генерал-губернаторi в полiтичних справах допитала братiв Тадея i Йосипа Рильських. Тадея звинуватили в стосунках iз селянами, пропагандi комунiстичних iдей про рiвнiсть, у читаннi написаноi Рильським «Історii Украiни», де були такi фрази: «Статут Литовський укладали великi пани, i тому вiн тiльки для панiв годиться…», «Як настала Хмельниччина, всi горнулись до козацтва, бо щезли пани i подiлки на вищi й нижчi стани, всi пiднялися на одне дiло – визволятися з панського ярма».

Тадей Рильський вiдкинув усi звинувачення, окрiм того, що справдi працював iз селянами в полi, спiвав пiснi, але пропаганди не вiв, своеi «Історii» не читав. Брат Йосип сказав, що нiчого не може додати до братових показань.

У листi начальника III вiддiлу В.