Усі гетьмани України. Легенди. Міфи. Біографії

Може, в цьому вiн наслiдуе Агафокла, який, бувши сином гончаря i досягши царськоi влади, звелiв зробити собi стiл i поставець з глиняним посудом».

У повсякденному життi гетьман був дуже скромною людиною. Вiн носив простий козацький одяг i лише пiд час урочистостей чи дипломатичних прийомiв одягав коштовне вбрання. Гетьманський палац у Чигиринi не вiдзначався якоюсь особливою пишнiстю. Хмельницький вживав ту саму iжу, що й iншi козаки, не вiдмовлявся вiд мiцних напоiв. Його захопленням були голуби, у рiзновидах яких вiн розбирався досконало.

Пiсля смачного обiду чи вечерi гетьман курив турецьку люльку, мiг заграти на бандурi. Як бiльшiсть людей того часу, Хмельницький не мислив свого життя поза Богом. «Усе на свiтi, i добре i лихе, дiеться з волi Божоi», – говорив гетьман.

Важливе мiсце у життi Богдана Хмельницького посiдала сiм’я.

Як вiдомо, вiн одружувався тричi. Дослiдники вважають, що у гетьмана було трое синiв i чотири доньки. Можливо, однак, що доньок було бiльше; у документах згадуються лише малолiтнi доньки, а на 1651 рiк вже принаймнi двi (якщо не три) доньки були замiжнi.

Дiти, про яких було згадано, усi були вiд першоi дружини – Ганни (може, Гафii) Сомкiвни, сестри майбутнього наказного гетьмана Якима. Померла Ганна десь у 1645— 1647 роках. Друга дружина – Мотрона (iнколи називають ii Оленою, але це неправильно; Олена – метафорична аналогiя до троянськоi Олени, викрадення якоi викликало десятирiчну вiйну), колишня Чаплинська.

Навеснi 1644 року в околицях Чигирина невiдомо звiдкiля з’явилась молода i вельми вродлива жiнка, якiй волею долi випало посiсти визначне мiсце в iсторii як Украiни, так i Польщi. Власне саме польськi iсторики вперше назвали ii «кресовою», або «степовою», «Геленою Прекрасною», натякаючи тим самим не стiльки на ii вродливiсть, скiльки на спорiдненiсть долi украiнки з долею античноi героiнi епосу Гомера. Адже вiдповiдно до жанрових особливостей романтичного сприйняття iсторii головну причину багатолiтньоi украiнсько-польськоi вiйни середини XVII столiття вони побачили саме в суперництвi козацького сотника Богдана Хмельницького та польського посадовця, чигиринського пiдстарости Данiеля Чаплинського за любов степовоi красунi, порiвнюючи тим самим iх iз спартанським царем Менелаем i сином троянського царя Парiсом, головними винуватцями Троянськоi вiйни.