На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пікнік на льоду». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Современные детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пікнік на льоду

Автор
Дата выхода
20 июня 2018
Краткое содержание книги Пікнік на льоду, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пікнік на льоду. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Андрей Курков) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Головний герой роману «Пікнік на льоду» – журналіст Віктор Золотарьов – отримує незвичайне завдання від однієї провідної газети: писати некрологи про відомих впливових людей, які… поки ще живі. Поступово він розуміє, що став учасником серйозної гри якихось тіньових структур, вийти з якої живим практично неможливо…
Пікнік на льоду читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пікнік на льоду без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
От i вирiшив залишитися, а щоб зброю мати – у дiльничнi пiшов. Власне, робота безпечна: побутовi скандали i всiлякi дурнi скарги розглядаю. Звичайно, не те, про що мрiяв.
– А про що ти мрiяв?
Раптом дверi на кухню вiдчинилися й на порозi став увесь мокрий пiнгвiн Мишко. З нього й далi текла вода. Постоявши на порозi, вiн пройшов повз стiл до свого полумиска, потiм питально подивився на хазяiна. Полумисок був порожнiй.
Вiктор полiз у морозильник, вiдламав вiд замерзлого шару камбали три рибини, порiзав iх на шматочки i поклав у полумисок.
Мишко опустив на мерзлу рибу голову i так застиг.
– Поглянь! – з цiкавiстю сказав Сергiй. – Розморожуе, iй-iй розморожуе!..
Вiктор, повернувшись на свое мiсце, теж подивився на пiнгвiна.
– Годi, – вiдвернувся Сергiй, узяв чарку. – Усi ми гiднi кращоi риби, але iмо ту, що е… За дружбу!
Цокнулися й випили. Вiкторовi вiдлягло. Минуле невдоволення собою й iншими забулося, i «хрестики» забулися. Наче й не працював вiн нiде, а просто жив i придумував роман, що колись його запише.
– Слухай-но, – запропонував раптом Сергiй. – Давай ще по однiй та пiдемо прогуляемося.
На вулицi було тихо i пiзно. Усi дiти вже спали. Вуличнi лiхтарi загасли, i пороша освiтлювалася лише випадковими вогнями, випадковими освiтленими вiкнами.
Вiктор, Сергiй i Мишко неквапно йшли вiд будинку до пустиря, на якому стояли три голубники. Хрумтiв снiг пiд ногами. Морозне повiтря кололо щоки.
– О, диви! – зробивши кiлька швидких крокiв уперед, мовив Сергiй, зупинившись бiля людини, що лежала пiд голубником на снiгу, у синьому потертому пальтi. – Твiй сусiда! Полiкарпов.
Разом вони взялися за комiр синього пальта i потягли п’яного Полiкарпова по снiгу до найближчоi п’ятиповерхiвки. За ними незграбно йшов пiнгвiн Мишко.
Коли Вiктор i Сергiй вийшли з парадного, вони побачили Мишка, що стояв нiс до носа з великим двiрняком. Вони нiби принюхувалися одне до одного. Побачивши людей, якi вийшли з парадного, собака утiк геть.









