На нашем сайте вы можете читать онлайн «Стратегії життя, або Як з’їсти тістечко і далі його мати». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Стратегії життя, або Як з’їсти тістечко і далі його мати

Автор
Дата выхода
25 мая 2016
Краткое содержание книги Стратегії життя, або Як з’їсти тістечко і далі його мати, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Стратегії життя, або Як з’їсти тістечко і далі його мати. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор () в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Кшиштоф Зануссі (нар. 1939 р.) – видатний польський режисер, сценарист і письменник, лауреат багатьох кінофестивалів – Каннського (1980 р.), Венеціанського (1982 і 1984 р.), ХХІІ Московського (2000 р.) та ін., володар численних призів, серед яких – премія ім. Параджанова «за внесок у світовий кінематограф» на Єреванському міжнародному кінофестивалі (2005 р.). У видавництві «Фоліо» 2013 р. вийшла друком збірка спогадів митця «Час помирати».
«Стратегії життя, або Як з’їсти тістечко і далі його мати» (2015) – нова книжка Кшиштофа Зануссі, в якій він розмірковує над ключовими питаннями людського буття, як-от любов, творчість, мораль, релігія. Автор посилається не лише на приклади із власного життя, але й оздоблює видання сюжетами зі своїх кінострічок. До кожного розділу додаються к’юаркоди, за якими можна подивитись в Інтернеті уривки з фільмів режисера, що ілюструють той чи інший сюжет, описаний у книжці.
Стратегії життя, або Як з’їсти тістечко і далі його мати читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Стратегії життя, або Як з’їсти тістечко і далі його мати без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Згодом, уже пiсля вiйни, вiд одного з наших зацiлiлих попутникiв я довiдався, що потяг прямував до Освенцiма. Моя мати, надiлена непомильною iнтуiцiею, вирiшила, що нам час рятуватися, а для цього слiд було вистрибнути з потяга. Лише тепер, пишучи про це через багато рокiв, я усвiдомлюю, наскiльки швидким мусило бути це рiшення. З Урсуса до Прушкова – всього-на-всього кiлька, щонайбiльше кiльканадцять хвилин iзди; потяг iхав досить повiльно, але на дахах сидiли баншутцi[11 - Баншутц (Bahnschutz) – нiмецький вiйськовий пiдроздiл часiв Другоi свiтовоi вiйни, основна мета якого – охорона залiзничних шляхiв.
Перипетii, пережитi нами в цiй лiкарнi, мали свое продовження. Сценарiй фiльму «Якщо ти десь е…» я написав, базуючись на розповiдi директора Творок, професора Качановського, про пацiентку, яка через хворобу здеградувала до рiвня тварини. Вийшло так, що з професором я знайомився двiчi: тодi, коли ми переховувалися в його лiкарнi вiд нiмцiв, та тридцятьма десь роками пiзнiше, пiд час зйомок «Ілюмiнацii», на яких вiн був консультантом.
Ще один спогад iз кiнця вiйни: трупи нiмецьких солдатiв лежать безпосередньо на бульварах. Коли я побачив iх уперше, на них були мундири та черевики. Наступного дня вони вже були посмертно пограбованi. Мене, дитину, це пограбування схвилювало дужче, нiж сама iхня смерть. Пам’ятаю вхiд Украiнського фронту до Кракова i першi днi ейфорii, за якими швидко прийшли тривожнi вiстi – я чув iх удома за столом: про арешти, про чиiсь зникнення… Пригадую погоню на Кармелiтськiй – як у гостроcюжетних бойовиках (тодi я ще не бачив жодного бойовика): росiйський «газик» переслiдував якусь цивiльну автiвку, i вона розбилася на поворотi.
Пiд час зйомок дипломного фiльму «Смерть провiнцiала». 1966 р.






