На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сергій Параджанов». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сергій Параджанов

Автор
Дата выхода
30 апреля 2016
Краткое содержание книги Сергій Параджанов, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сергій Параджанов. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Михайло Загребельний) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Сергій Параджанов (1924–1990) – особистість непересічна в усьому, починаючи з походження (в енциклопедичному словнику його називають «грузинським і українським режисером вірменського походження») і закінчуючи усім його життям. У середині 1960-х він увірвався в світовий кінематограф фільмом «Тіні забутих предків», і з того часу про нього не припиняють говорити. Ексцентричний, непередбачуваний, епатажний Параджанов не бажав і не міг жити «за правилами». Зрозуміло, що багатьом це не подобалось. Як сказав сам режисер, влада викреслила його з життя на 15 років – його то саджали до в’язниці, то просто не давали працювати. І все-таки він вижив і продовжив творити.
Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга» 2015 року. Художник-оформлювач. О. М. Іванова
Сергій Параджанов читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сергій Параджанов без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Де Сергiйко дiстав грошi на iнструмент, я так i не дiзналася: позичив у товаришiв чи надiслали батьки – одному Богу вiдомо!
У Сергiя був чудовий голос – драматичний тенор. Я стала заручницею його пристрастi до спiву. Коли приходили гостi, вiн одягав мене на свiй смак, садовив за рояль i примушував акомпанувати. Йому дуже подобався романс Римського-Корсакова «Не вiтер вiе з висоти…» на слова Олексiя Толстого.
Майстра переповнюють iдеi, задуми, але бюрократiя заважае, гнобить його. І вiн, як багато разiв у майбутньому, йде на вiдкрите протистояння.
«Уперше я проходив практику в Киевi у режисера І. Савченка на зйомках фiльму «Третiй удар» рiвно десять рокiв тому. У 1949 роцi я був дипломником ВДІКу i працював у нього ж у картинi «Тарас Шевченко». Пiсля закiнчення iнституту мене було направлено до Киiвськоi студii й зараховано асистентом режисера до знiмальноi групи «Максимко». Потiм я був спiвпостановником фiльму «Андрiеш».
Вважаючи, що iз спiльноi роботи важко встановити iндивiдуальний почерк молодого митця, я не вважав, що маю моральне право подавати заяву до комiсii з тарифiкацii.
Дирекцiя студii та партбюро витлумачили цей факт по-своему, вважаючи, що якостi працiвника залежать вiд категорii, яку йому було присвоено. Лише цим, а не якоюсь особистою ворожнечею до мене я можу пояснити те, що у свiй час студiею було вiдхилено усi моi пропозицii, як-от «Севастопольський хлопчик», «Казки про Італiю», «12 мiсяцiв», «Козак Мамай», «Слiпий музикант».
Вiдстоюючи свое право на працю, я користуюся останньою доступною менi можливiстю i на сторiнках газети звертаюсь до творчоi громадськостi студii.
Я прошу розiбратися з обставинами, що склалися, бо йдеться не лише про мене.
Усi пам’ятають подii останнiх рокiв, якi стали причиною того, що нас залишили один за одним талановитi молодi режисери – вихованцi І. Савченка, людини, яка так багато зробила для украiнськоi кiнематографii. Це не випадковiсть, це якась зловiсна закономiрнiсть.
Причина цього криеться в тому, що на студii втрачено довiру до людей – сучасне, смiливе, партiйне не мае нiчого спiльного з тим слiпим та невиправданим, що ми маемо, й що так дорого обходиться нашому колективу.
Мiй учитель І. Савченко не пояснив, як треба писати прохання, вiн вважав, що митець повинен розмовляти мовою мистецтва. На Киiвськiй кiностудii мене позбавлено права голосу, i щоб не сидiти мовчки, я беру в руки перо.





