Генератор вічного життя

Починалася конференцiя, присвячена вивченню взаемовпливу простору-часу. До початку залишалися лiченi хвилини, а вiн ще не зайняв почесне мiсце гостя. Поспiшно зарееструвавшись, вiн стрiмголов помчав в зал i бiля входу мало не збив з нiг якусь дiвчину. Побiжно глянувши на ii бейджик, вiн допомiг пiдняти теки, якi впали в неi на пiдлогу, i не втримався, щоб не поцiкавитися, яким боком на астрофiзичноi конференцii присутнi психологи.

– Все дiзнаетеся свого часу, – загадково посмiхнулася дiвчина, пiднявши на нього погляд блакитно-сiрих очей.

«Елiя Вранчковськи» – прочитав Данко, кивнув iй i помчав до першого ряду крiсел. Почулися оплески. На сценi з'явився розпорядник. Сама цiкава подiя астрофiзичного року почалася.

Спочатку виступали поважнi астрономи й фiзики, космонавти, якi провели на орбiтi тривалий час. А в кiнцi першого пленарного дня Тревор побачив, як на сцену пiднiмаеться дiвчина-психолог. Що ж такого цiкавого може вона повiдомити, щоб астрономи iй видiлили аж сiм хвилин для виступу? Данко зацiкавлено засувався в крiслi.

– Одразу перепрошую, але трапилася помилка, – почала доповiдачка. – Я – психолог, але мiй виступ присвячено фiлософським аспектам таких понять, як «простiр» i «час».

Помiтивши збентеження цiкавоi доповiдачки, вченi мужi пiдбадьорливо зааплодували. Згiдно з фiлософським дослiдженням Вранчковськи, iснував повний взаемозв'язок цих явищ рiзних всесвiтнiх вимiрювань мiж собою.

А також iснувала еднiсть iх i боротьба взаемних протилежностей, таких, як iх незмiннiсть в однiй осi координат, так i iх змiни по вiдношенню одне до одного – в iнший (як, наприклад, на нашiй планетi, в Сонячнiй системi).

– Ну, в принципi, нiчого нового вона не сказала, – пробурмотiв Тревор, повернувшись до сусiда.

Але в кулуарах з нею, напевно, буде цiкаво поспiлкуватися.

Пiсля офiцiйного закриття першого дня конференцii, вiн пiдсiв до Елii в ресторанчику самообслуговування i розпочав обмiн думками з тих питань, якi його цiкавили.

Виявилося, що вона теж глибоко цiкавиться тими ж самими проблемами. І зараз вона вже не здавалася йому обмеженою «фiлософинею». Захопившись розмовами на незвичайнi теми, вiн непомiтно для себе, провiв ii до готелю. Дiвчина, яка була зовсiм далека вiд фiзики, але при цьому читала теорiю струн, цiлком заслуговувала на його увагу.