Георгій Нарбут

Журнал та товариство «Свiт мистецтва»

На той час, коли Нарбут переiхав до Петербурга, об’еднання «Свiт мистецтва» не iснувало вже два роки, видання журналу та органiзацiя ним виставок припинилися. У 1904–1910 роках бiльшiсть його членiв долучилися до московського творчого товариства «Союз росiйських художникiв».

Вiдродження художнього об’еднання «Свiт мистецтва» датуеться 1910 роком, тодi до нього й приеднався Нарбут. Зважаючи на те, що мiрискусники та все, що вони продуктували, вплинуло на становлення митця Георгiя Нарбута, варто присвятити цьому легендарному культурному явищу окремий роздiл.

Об’еднання художникiв «Свiт мистецтва» виникло у Петербурзi 1898 року та проiснувало з перервами до 1924 року. Без нього не можна уявити розвиток образотворчого мистецтва в першiй чвертi ХХ ст. у Росii. У мiрискусникiв не було одного, узагальненого стилю – живописцi, графiки, скульптори йшли кожен своiм шляхом, щоправда, сповiдуючи однаковi погляди на мету мистецтва i його роль та вагу в суспiльствi.

Основнi риси цих поглядiв висловив генiй Михайла Врубеля.

Формальним ядром, основою об’еднання були Леон Бакст, Мстислав Добужинський, Євгенiй Лансере, Анна Остроумова-Лебедева, Костянтин Сомов. У рiзний час у ньому брали участь Іван Бiлiбiн, Олександр Головiн, Ігор Грабар, Костянтин Коровiн, Борис Кустодiев, Микола Рерих, Валентин Серов та iншi майстри.

Початок дiяльностi об’еднання «Свiт мистецтва» поклали вечори в будинку Олександра Бенуа, присвяченi мистецтву, лiтературi та музицi.

Людей, що збиралися там, об’еднували любов до прекрасного i впевненiсть у тому, що його можна знайти тiльки в мистецтвi, оскiльки дiйснiсть потворна. Виникнувши також як реакцiя на дрiбнотем’я пiзнього передвижництва, його повчальнiсть та iлюстративнiсть, мiрискусники виступили проти забуття класичних основ мистецтва, за культуру малюнка й живопису, оновлення формальноi мови образотворчого мистецтва.

Особистiсть Сергiя Павловича Дягiлева (1872–1929) мала величезне значення для формування об’еднання «Свiт мистецтва».

Меценат i органiзатор виставок, а згодом – iмпресарiо гастролей росiйськоi опери й балету за кордоном. Його «Росiйськi сезони» познайомили Європу з творчiстю Шаляпiна, Павловоi, Карсавiноi, Фокiна, Нiжинського i явили свiтовi приклад найвищоi культури поеднання в однiй формi рiзних видiв мистецтв: музики, танцю, живопису, сценографii.