Георгій Нарбут

На початковому етапi формування «Свiту мистецтва» Дягiлев влаштував виставку англiйських i нiмецьких акварелiстiв у Петербурзi (1897), потiм виставку росiйських i фiнських художникiв (1898) у Музеi центрального училища технiчного малювання барона А. Л. Штiглiца. Пiд редакцiею Дягiлева видаеться з 1899 по 1904 роки журнал «Свiт мистецтва», що складався з двох вiддiлiв: художнього та лiтературного. У редакцiйних статтях перших номерiв були чiтко сформульованi основнi положення мiрискусникiв про автономiю мистецтва, про те, що проблеми сучасноi культури – це тiльки проблеми художньоi форми, а головне завдання мистецтва – виховання естетичних смакiв росiйського суспiльства, насамперед через знайомство з творами свiтового мистецтва.

Завдяки мiрискусникам по-новому було оцiнено англiйське й нiмецьке мистецтво, а вiдкриттям для багатьох став росiйський живопис XVIII ст. та архiтектура петербурзького класицизму.

Для мiрискусникiв центральним джерелом краси була особистiсть творця: «…вiн повинен нас ввести в свое царство, показати ясно, реально тi образи, якi без нього закритi для нас».

Тiльки художник здатний дати iдеi ii реальне втiлення. Людська особистiсть являе собою концентрацiю творчоi сили: «Вищий прояв особистостi поза всякою залежнiстю вiд того, в яку форму воно виллеться, е краса людськоi творчостi…».

Мiрискусники боролися за «критику як мистецтво», проголошуючи iдеалом критика-художника, який володiе високою професiйною культурою та ерудицiею.

Тип такого художника-критика втiлював один з головних творцiв «Свiту мистецтва» i його iдеолог Олександр Бенуа. Мiрискусники влаштовували виставки. Перша з них була i единою мiжнародною виставкою, що об’еднала, крiм росiян, художникiв Францii, Англii, Нiмеччини, Італii, Бельгii, Норвегii, Фiнляндii та iнших краiн. У нiй взяли участь як петербурзькi, так i московськi живописцi та графiки. Але трiщина мiж цими двома школами – петербурзькоi та московськоi – намiтилася майже з першого дня.

У березнi 1903-го закрилася остання, п’ята виставка «Свiту мистецтва», у груднi 1904-го вийшов останнiй номер журналу «Свiт мистецтва». Велика частина художникiв перейшли до московського «Союзу росiйських художникiв», лiтератори – у вiдкритий групою Мережковського i Гiппiус журнал «Новий шлях»; московськi символiсти об’едналися навколо журналу «Терези», музиканти органiзували «Вечори сучасноi музики», Дягiлев цiлком пiшов у балет i театр.