На нашем сайте вы можете читать онлайн «До побачення там, нагорі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
До побачення там, нагорі

Автор
Дата выхода
22 октября 2017
Краткое содержание книги До побачення там, нагорі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению До побачення там, нагорі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Пьер Леметр) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман П’єра Леметра має назву «До побачення там, нагорі» – це останні слова розстріляного за дезертирство, а згодом реабілітованого солдата Першої світової. Але насправді багатьох героїв (якщо можна так сказати про персонажів, мертвих ще до початку розповіді) нам багаторазово доведеться побачити в книзі. Ні, це не історія про примар або воскресіння з мертвих, хоча в певному сенсі там є і те, й інше: у центрі сюжету – надзвичайна махінація з перепохованням загиблих.
Автор неймовірно елегантно поєднує комічний і винахідливий механізм детективного сюжету з гуманістичним пафосом, зображуючи війну як «морально-патріотичну», а насправді цинічне й комерційне по суті перегрупування мерців – справжніх, майбутніх і навіть колишніх.
Роман відзначений Гонкурівською премією.
До побачення там, нагорі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу До побачення там, нагорі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Але потiм вирiшили зачекати ззовнi. Бо той запах…
Альберт зайшов у палату i кинув листа, якого вiн вже почав вiдкривати. Спершу треба оглянути Едуарда. Уперше пiсля прибуття хлопець лежав майже з вiдкритими очима, зiпершись на двi подушки, якi, напевне, йому поклала пiд спину мимохiдь сестричка. Із схованими пiд покривалом прив’язаними руками, вiн ритмiчно похитував головою i видавав звук, схожий на глухе гарчання, що завершувалось булькотiнням. При такому описовi, можливо, i не скажеш, що його стан покращився. Але досi Альберт спостерiгав лише тiло, яке стогнало в спазмах болю або провалювалося в напiвкоматозний стан.
Важко сказати, який таемничий зв’язок виник мiж двома чоловiками за цi останнi днi, поки Альберт спав у крiслi поруч. Але як тiльки Альберт поклав руку на край лiжка, Едуард рiзко витягнувся в своiх ременях та змiг ухопити його за руку i стиснути ii з неймовiрною силою. В цьому русi було стiльки всього, що важко передати. У ньому змiшалися i страх, i полегшення, i запитання, i вiдповiдi двадцятитрирiчного юнака, пораненого на вiйнi, невпевненого в своему станi й такого стражденного, що неможливо було визначити, що його болить найбiльше.
– Ну от ти й прокинувся, старий, – сказав Альберт, вкладаючи в слова якомога бiльше пiдбадьорення.
Голос за спиною змусив його сiпнутися:
– Треба iхати…
Альберт обернувся.
Солдат простягав йому листа, пiднятого з пiдлоги.
Йому треба було чекати ще чотири години, сидячи в коридорi на стiльцi.
Результат годинних роздумiв в один момент розсипався за секунду, коли в кiнцi коридору вiн угледiв знайомий силует лейтенанта Праделя. Офiцер пильно дивився на нього, наближаючись недбалою ходою. Альберт вiдчув, як клубок пiдкочуеться йому до горла, вiд ледве стримував нудоту.
Щоби впоратися з собою, Альберту було потрiбно хоч трохи часу, але його не було. Дверi знову вiдкрилися, хтось гаркнув його iм’я. Вiн похитуючись зайшов у святая святих, там пахло коньяком та сигарами (можливо, уже готувалися святкувати близьку перемогу).







