До побачення там, нагорі

Вiн знову подивився на годинник – час минав швидко. А вiн i досi ламае руки над тими реестрами, гортаючи сторiнки!

Альфред Дюбуа. Народився 24 вересня 1890 року. Помер 25 жовтня 1918-го. Одружений, двое дiтей, родина живе в Сент-Пурсенi.

Господи, що ж робити? Власне, вiн нiчого Едуардовi i не обiцяв, вiн просто сказав: «Я спробую». А це ще нiяк не зобов’язання, це просто слова. Це… Альберт думав над визначенням, а сам продовжував гортати сторiнки.

Луi Еврар. Народився 13 червня 1892 року. Помер 30 жовтня 1918-го.

Повiдомлення про смерть мае бути передане батькам у Тулузу.

Як це вiн так погано продумав свiй план? Вiн просто, як божевiльний, кинувся виконувати своi обiцянки з найкращими намiрами… А воно он що виходить… Таки мама його мала рацiю…

Констант Гужу. Народився 11 сiчня 1891 року. Помер 26 жовтня 1918-го. Одружений. Мiсце проживання – Морван.

Альберт пiдвiв очi. Навiть годинник був проти нього – вiн пришвидшив свiй хiд. А як же iнакше – вже давно час.

Двi великi краплi поту впали на реестр, вiн подивився, чи нема промокального паперу. Потiм глянув на дверi, перегорнув сторiнку. А коли дверi зараз вiдчиняться – що вiн скаже?

І раптом… е!

Ежен Лярiв’ер. Народився 1 листопада 1893 року. Помер 30 жовтня 1918-го, напередоднi свого дня народження. Еженовi було майже двадцять п’ять. Повiдомлення про смерть мае бути передане соцiальнiй службi.

Оце вже було справжньою знахiдкою! Батькiв – немае, повiдомлення просто передадуть адмiнiстрацii, тобто – нiкому.

Хутчiше! Десь щойно були тут коробки з вiйськовими посвiдченнями… Йому вистачило кiлькох хвилин, щоб вiдшукати свiдоцтво Лярiв’ера, – все поки що складалося непогано. П’ять хвилин по першiй. Гросжан – важкий черевань, вiн полюбляе iсти багато. Не треба квапитись, вiн точно з’явиться не ранiше, нiж пiв на другу. Ну що ж, тепер до роботи!

До посвiдчення Лярiв’ера було прикрiплено половину нагрудного жетона, iнша половина залишилася на тiлi.

Або ii прибили до хреста (це вже неважливо). З фото Лярiв’ера дивився звичайний хлопець з обличчям, яке точно нiхто не впiзнае, якби йому вирвало нижню щелепу. Альберт сховав посвiдчення в кишеню. Схопив два iнших, що першими потрапили пiд руку, i теж поклав iх в iншу кишеню. Загубити одне посвiдчення – це неприемнiсть, а втратити кiлька – це вже повний завал. Але пiд час вiйни чого не бувае. Треба змiнити запис у реестрi, ось чорнильниця, ручка.