Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах

Накажи прислузi спакувати найнеобхiднiше i приiжджай сьогоднi».

2

Вiвторок, 4 серпня 1914 року

Ельфрiда Кур спостерiгае, як 149-й пiхотний полк залишае Шнайдемюль

Лiтнiй вечiр. Тепло. Звiдкись здалеку долинають звуки музики. Ельфрiда з братом сидять удома, на Альте-Банхофштрассе, 17, але музику вони чують. Музика стае дедалi голоснiшою, i вони розумiють, у чому рiч. Вони вибiгають надвiр i мчать до жовтого вокзалу, що нагадуе фортецю. На площi перед будiвлею юрмляться люди, горить електричне освiтлення.

Ельфрiдi здаеться, що в цьому бiлому, тьмяному свiтлi листя каштанiв нiбито вирiзане з паперу.

Дiвчинка здираеться на залiзну огорожу, що вiдокремлюе будiвлю вокзалу вiд люду на площi. Музика наближаеться. Вона бачить товарний потяг, вiн стоiть на третьому перонi. Бачить, що над паротягом здiймаеться пара. Вона помiчае вiдчиненi дверi вагонiв, у яких миготять одягненi в цивiльне резервiсти, якi вирушають до мiсця призначення. Чоловiки визирають iз вагонiв, махають i смiються.

Музику чутно дедалi ближче, тепер вона лине у повiтрi лiтнього вечора. Їi брат кричить: «Вони йдуть! Це 149-й полк!»

Усi чекають саме на нього: 149-й пiхотний полк, розквартирований мiстом. Тепер вiн прямуе на Захiдний фронт. Так, новий вираз – «Захiдний фронт». Досьогоднi дня Ельфрiда нiчого подiбного i не чула. Вiйна – справа рук росiян – це всi знають. Нiмецька армiя здiйснюе мобiлiзацiю, щоб вiдповiсти росiянам, якi готують напад, як усiм вiдомо[3 - Це абсолютно правильно.

Мiсяць не завершиться, а двi росiйськi армii вже перебуватимуть на нiмецькiй територii.].

Особливо тим, хто живе тут, у Померанii. Усi розмiрковують про загрозу зi сходу, i Шнайдемюль не е винятком. Росiйський кордон розташований менше нiж за 150 кiлометрiв звiдси, i через мiсто проходить головна траса Берлiн – Кенiгсберг, а отже, це абсолютно очевидна мiшень для могутнього ворога на сходi.

Мешканцi Шнайдемюля, так само, утiм, як i тi полiтики i генерали, незграбнi, неповороткi та некомпетентнi, якi балансуючи призвели Європу до вiйни, отримували iнформацiю, майже завжди неповну або застарiлу.

Брак фактiв доповнювали здогадками, припущеннями, надiями, побоюваннями, нав’язливими iдеями, теорiями змови, мрiями, кошмарами, чутками. У Шнайдемюлi, як i в десятках тисяч мiст i сiл на всьому континентi, картина свiту вибудовували в цi днi саме з хиткого матерiалу здебiльшого з чуток. Ельфрiдi Кур виповнилося дванадцять рокiв.