Богдан Хмельницький. Легенда і людина

Можемо констатувати, що украiнськi хронiсти, якi писали пiд час Хмельниччини та вiдразу пiсля неi, не замовчували негативнi факти в дiяннях козакiв (занадто цi факти були очевиднi!). Через це не могли вони творити апологетичний образ козака чи iхнього гетьмана Богдана Хмельницького. Козацька апологетика на сторiнках украiнських лiтописних творiв з’являеться пiзнiше – коли про негативнi реалii стали забувати, а в козацькоi старшини з’явилася потреба утвердити себе як пануючий соцiальний стан на украiнських землях.

Загалом iз середини й другоi половини XVII ст. до нас дiйшло мало украiнських писемних пам’яток, якi б давали вiдносно цiлiсну картину Хмельниччини й намагалися осмислити це явище. На те була низка причин.

По-перше, военнi лихолiття, що стали постiйними на украiнських землях протягом тривалого часу, аж нiяк не сприяли тут розвитку лiтературноi творчостi. Наприклад, у цей час зазнала руйнацii та занепала Киево-Могилянська колегiя.

По-друге, вище православне духовенство Киiвськоi митрополii, що загалом стояло на позицiях лояльностi до влади Речi Посполитоi, не було в захопленнi вiд дiй Хмельницького та його повстанцiв.

Воно намагалося займати вiдносно нейтральну позицiю, балансуючи мiж козаками та державною владою. Представники цього духовенства (а саме вони в той час репрезентували украiнську iнтелектуальну елiту), як правило, в своiх творах оминали тему Хмельниччини, обмежуючись абстрактними закликами до миру.

По-трете, козацька старшина в той час ще не спромоглася створити в своему середовищi iнтелектуалiв, якi б могли зайнятися осмисленням i прославленням Хмельниччини.

Це сталося пiзнiше, у XVIII ст., коли з’явилася низка козацьких лiтописцiв та iхнiх послiдовникiв.

Можна також допустити, що чимало писемних творiв, якi з’являлися в той час в Украiнi, у вогнi военних лихолiть просто були знищенi й не дiйшли до нас.

Натомiсть у другiй половинi XVII ст. осмислення Хмельниччини зустрiчаемо в творах авторiв-католикiв, передусiм у лiтературi польськiй.

Це не дивно. Інтелектуали, що представляли польське шляхетство, хотiли з’ясувати, чому такi нещастя впали на Рiч Посполиту.

Однiею з перших праць, де велася мова про вiйну пiд проводом Хмельницького, е праця Йоахима Пасторiя (справжне прiзвище – Гiртенберг; роки життя – 20.09.1611 – 26.12.1681)[49 - Про Йоахима Пасторiя див.: Мицик Ю. А. Пасторiй Йоахим // Енциклопедiя iсторii Украiни: у 10 т. – Т. 8. – С. 87.