Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації?

Петро Конашевич-Сагайдачний – творець украiнськоi нацii?

Петро Михайлович Кралюк

Великий науковий проект

Ця книга присвячена видатному полководцю, гетьману Петру Конашевичу-Са-гайдачному. Автор придiляе увагу творенню образу цього персонажа як у iсторичнiй, так i художнiй лiтературi. Розглянуто його дiяльнiсть у контекстi iсторичних подiй на початку XVII ст. Провiдною е думка, що Петро Конашевич-Сагайдачний часто опинявся в «точках бiфуркацii» i вiд його дiй залежав подальший розвиток украiнських земель, зокрема це стосуеться чорноморських походiв гетьмана, походу на Моско-вiю, а також участi в Хотинськiй битвi.

У цьому сенсi Петро Конашевич-Сагайдачний визначив низку векторiв становлення новочасноi украiнськоi нацii.

КРАЛЮК Петро Михайлович

ПЕТРО КАНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ – ТВОРЕЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ?

Вступне слово

Петру Конашевичу-Сагайдачному як iсторичному персонажу загалом таланило. Таланило не лише на полi бою. Пiд його керiвництвом чи за його активноi участi було здобуто кiлька важливих перемог.

Вiн зумiв взяти Кафу – одне з найбiльших мiст Європи XVII ст., яке до того ж було добре укрiплене. Мав вiн шанси взяти й Москву – однак, у силу певних обставин, це не вдалося зробити. Завдяки украiнським козакам, яких очолив Сагайдачний, була виграна вiйськами Речi Посполитоi грандiозна Хотинська битва 1621 р., що мала цивiлiзацiйне значення.

Окрiм вiйськових подвигiв, Сагайдачний прославився й тим, що завдяки його пiдтримцi була вiдновлена православна iерархiя на украiнських та бiлоруських землях у 1620—1621 рр.

Петро Конашевич-Сагайдачний

Сагайдачний нiби опинявся в «точках бiфуркацii», коли iснував вибiр iсторичного розвитку. І вiд дiянь цiеi людини частково залежало, яким цей вибiр буде. Хоча, звiсно, iснували чинники, якi виявлялися «сильнiшими за нього». Тим паче, що Сагайдачний не належав до знатного роду, не займав високих посад у структурi влади Речi Посполитоi. Був людиною, яка «сама себе зробила».

Свого часу Сагайдачний став фольклорним персонажем. У третiй частинi «Енеiди» Івана Котляревського, де йдеться про те, якi пiснi спiвали троянцi, власне украiнськi козаки, зустрiчаемо такi слова:

«Про Сагайдачного спiвали,

Либонь спiвали i про Сiч,

Як в пiкiнери набирали,

Як мандровав козак всю нiч;

Полтавську славили Шведчину,

І неня як свою дитину

З двора провадила в поход…»[1 - Котляревський І. Енеiда. – К., 2008. – С. 84.