Богдан Хмельницький. Легенда і людина

Побачив все те Хмельницький, згадав своi заслуги перед короною польською i образився, що замiсть честi мае наругу вiд Чаплинського терпiти. «Ляхи, – мовив, – нас, козакiв, озлобляють, та ще не вмерла козацька мати!» Прочув про цi слова Чаплинський i наказав взяти Хмельницького i кинути до темницi, а сина Хмельницького, Тимоша, повелiв посеред Чигирина двома киями бити. Вiдчув Хмельницький, що нiчого марне помочi ждати, i не знав, що дiяти, та Бог навернув до милосердя серце жiнки Чаплинського, вона умолила чоловiка свого i той наказав Хмельницького з темницi звiльнити; отак вийшов Богдан на волю з надiею на час.

Тiльки й мовив: «Ще живий господь i козацька не вмирала мати! Не все Чаплинський забрав, коли шаблю в руках маю!»[123 - Збiрник козацьких лiтописiв: Густинський, Самiйла Величка, Грабянки. – С. 887.]

Отож, iсторiя про наiзд на Суботiв обросла «фактами». Оповiдi про образу Хмельницького поширювалися в козацькому середовищi. Але, судячи з Лiтопису Самовидця, вони могли бути скупими, позбавленi яскравих подробиць.

Певно, Грабянка скористався роботами польських авторiв, де цi подробицi були непогано описанi.

У творi козацького лiтописця про сам наiзд не йдеться. Говориться лише, що Чаплинський забрав у Хмельницького Суботiв. Але останнiй висловлюе невдоволення, кидае крилату фразу: «Ще не вмерла козацька мати». Саме за цi слова Хмельницького нiби ув’язнюють, а сина Тимоша б’ють киями в Чигиринi. Правда, не зрозумiло, за що дiсталося Тимошевi. Потiм в украiнськiй лiтературi жалiслива iсторiя про побиття сина Хмельницького зазнала розвитку.

«Виявилося», що якогось сина майбутнього гетьмана посiпаки Чаплинського пiд час наiзду на Суботiв засiкли до смертi. Подiбнi твердження зустрiчаються i в творах польських авторiв.

У Лiни Костенко у вiршованому iсторичному романi «Берестечко» розповiдаеться про таку собi «степову Гелену», через яку почалася вiйна – подiбно до того, як колись вибухнула вiйна через Олену Троянську. Взагалi легенди про «степову Гелену» стали достатньо поширеними в украiнськiй лiтературi, театрi, кiно.

Хоча коренi цих легенд варто шукати в лiтературi польськiй другоi половини XVII ст.

У оповiдi Грабянки про конфлiкт навколо Суботова уже з’являеться iсторiя з жiнкою. Сама панi Чаплинська просить свого чоловiка, щоб той звiльнив Хмельницького з в’язницi (знову ж тут вiдчутний вплив польськоi лiтератури). Правда, не зрозумiло, яка була мотивацiя в тiеi особи. І взагалi ця iсторiя виглядае дивно.