Богдан Хмельницький. Легенда і людина

Спецiально подае в своему лiтописi таку чутку, нiби козацького провiдника отруiли поляки: «Деякi, правда, уперто твердять, що то поляки, не маючи сили iнакше Хмельницького умертвити, вирiшили його отруiти. А вчинили те так. Намовили якось родовитого юнака притворитись, нiби вiн хоче одружитися на дочцi Хмельницького. Той погодився, поiхав у Чигирин i одружився. А в день вiд’iзду, коли Хмельницький випроводжав молоде подружжя, пiднiс своему тестю фiлiжанку горiлки (а туди всипав яд, що уповiльнено дiе) i запропонував випити за здоров’я своеi панни.

І сам випив чарку, налиту iз схожоi пляшки. Та йому, що випив неотруену горiлку, нiчого не сталося, а нещасний Хмельницький вiд цiеi проклятоi прихильностi втратив життя. Цьому можна повiрити, оскiльки пiсля смертi тестя, цей пiдступний зять нiколи не показувався на Украiнi».[139 - Збiрник козацьких лiтописiв: Густинський, Самiйла Величка, Грабянки. – С. 921.] Виглядае ця легенда не дуже правдоподiбно. Лiтописець не називае iменi пiдступного зятя, нi дочки Хмельницького, на якiй той одружився.

Певно, Грабянка не сприймав того, що такий героiчний чоловiк, як Хмельницький, помирае своею смертю в лiжку вiд хвороби. Отруення хоч якось виправдовуе цю ситуацiю. І, звiсно, воно подаеться як злочин його найбiльших ворогiв – полякiв.

Означенi мiфологеми Грабянки (козаки – мужнi й справедливi люди, якi не коряться гнобителям i прагнуть свободи; Хмельницький – головний козацький герой, втiлення найкращих рис козацтва; поляки – найбiльшi вороги козакiв; росiяни, власне московiти, – друзi й покровителi козацтва) набули не лише значного поширення в украiнськiй лiтературi, а стали в нiй, в силу певних обставин, домiнуючими.

Хмельницький у Грабянки – неперевершений вiйськовий дiяч, полiтик, дипломат. Всi його наступники не йдуть iз ним у порiвняння. Пiсля Хмельницького козацькi гетьмани, про якi говорить лiтописець, постають не як героi, а як антигероi. Лише про деяких козацьких старшин вiн говорить з повагою. Зокрема, про Якима Сомка.

Останнiй представлений як вiрний послiдовник Хмельницького, «вождь хоробрий i в справах вiйськових тямущий».

Домiнування цих мiфологем забезпечувалося великою популярнiстю Лiтопису Грабянки. У XVIII ст. твiр активно переписували й читали. На сьогоднiшнiй день зберiгаеться 63 списки лiтопису. Але iх могло бути й бiльше. Окрiм того, на основi зазначеного твору був укладений «Короткий опис Малоросii». Зберiглося 34 його списки.[140 - Бовгиря А.