На нашем сайте вы можете читать онлайн «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Общая история. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів

Автор
Жанр
Дата выхода
12 ноября 2018
Краткое содержание книги Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Петро Кралюк) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Петро Кралюк (нар. 1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»). У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки П. Кралюка «Справжній Мазепа», «Козацька міфологія України: творці та епігони», «Богдан Хмельницький: легенда і людина», де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України, а також «Ярослав Мудрий». У новій книзі П. Кралюка йдеться про непрості стосунки між українцями та їхніми предками й тюрками. Автор показує, що це були відносини між двома цивілізаціями (землеробською й кочовою), які часто мали конфронтаційний характер. Однак існувало й чимало прикладів «взаємодоповнення» та співробітництва. Звертається увага на історію відносин між слов’янським населенням нинішніх українських земель й аварами, булгарами, печенігами, половцями, торками, татарами, турками тощо. Особливо акцентується увага на стосунках між українським козацтвом, з одного боку, та Кримським ханством та Османською імперією, з другого. Показано, що в генезисі українського етносу помітну роль відіграли тюрки, а українська культура має чимало тюркських елементів.
Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Тобто для русiв половцi були не просто «поганими» (чужинцями, язичниками), а й «карою Божою». Правда, цього ж 1068 року чернiгiвський князь Святослав Ярославич (1027—1076) завдав половцям поразки на рiчцi Снов. Навiть був схоплений хан Шурукан[95 - Там само. – С. 106.].
90-тi рр. ХІ ст. позначилися масштабними нападами половцiв на Русь. Це було викликано, зокрема, усобицями руських князiв. Лiтописець говорить, що нiби якiсь «мужi розважливi» казали iм: «Чого ви чвари маете межи собою? Поганi ж гублять землю Руськую»[96 - Там само.
Походи руських князiв на половцiв у глиб степу не були достатньо ефективними. Коли кочiвники дiзнавалися про небезпеку, вони швидко втiкали: вiдводили своi вежi на колесах, а також вiдганяли худобу. Проте на початку ХІІ ст. половцi почали вести напiвосiлий спосiб життя. У той час степи Пiвнiчного Причорномор’я були вже подiленi мiж половецькими ордами.
Труханiв острiв. Сучасний вигляд
На початку ХІІ ст. руськi князi переломили ситуацiю й перейшли в наступ на половцiв. Киiвський князь Святополк Ізяславович та князь переяславський Володимир Мономах (1053—1125) органiзували низку походiв у глиб степiв. Ось як у лiтописi розповiдаеться про перемогу цих князiв над половцями в 1103 р.
«Вложив Бог у серце руським князям, Святополку [i] Володимиру, добрий намiр, i зiбралися вони радитись на [озерi] Долобську. І сiв Святополк зi своею дружиною, а Володимир зi своею дружиною та в одному шатрi, i стали радитися. І почала говорити дружина Святополкова: «Не час навеснi воювати. Погубимо ми смердiв i рiллю iх». І сказав Володимир: «Дивно менi, дружино, що коня дехто жалiе, яким оре хто-небудь.











