Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів

вiдокремилася ii захiдна частина (Улус Джучi), що з часом почала iменуватися Золотою Ордою[149 - Термiн «Золота Орда» доволi пiзнього походження i не е самоназвою держави. Вперше вiн з’являеться в московських писемних пам’ятках, коли вже Золотоi Орди не iснувало, зокрема в iсторико-публiцистичному творi «Казанська iсторiя», в якiй обгрунтовувалося завоювання Московiею Казанського ханства. Вважаеться, що ця пам’ятка була написана в 1564—1566 рр. (iнша версiя щодо датування – 1626—1640 рр.). У рiзних пам’ятках часiв Золотоi Орди для означення цiеi держави вживалися iншi назви.

Найчастiше – Улус з рiзними додатками, наприклад iменами ханiв. Навiть вживалася назва Дешт-i Кипчак, яка ранiше використовувалася для означення Половецькоi землi. У ХІХ ст. термiн «Золота Орда» закрiпився в росiйськiй iсторiографii й став «загальноприйнятим». Його використовували для означення Улусу Джучi зi столицею в Сараi (пiзнiше – Новому Сараi). Розумiючи умовнiсть цiеi назви, ми вирiшили ii використовувати, аби уникнути термiнологiчних непорозумiнь. ], називати «дикою» не випадае. Адже ця держава охоплювала величезну територiю – вiд Далекого Сходу до Схiдноi Європи. Це було найбiльше за територiею й населенням державне утворення тогочасного свiту. Щоб забезпечувати управлiння ним, потрiбнi були вiдповiднi соцiально-полiтичнi й комунiкацiйнi технологii. Через цю iмперiю проходив Великий шовковий шлях, який пов’язував Китай з Європою i вiдiгравав важливу роль в економiцi багатьох тогочасних краiн. Власне, правителi iмперii й забезпечували нормальне функцiонування вказаного шляху, маючи вiд цього велику вигоду. Загалом Монгольська iмперiя сформувалася на цьому шляху, як i Русь – на шляху «iз варяг у греки». Монголи (насправдi це була сукупнiсть рiзних етносiв, серед яких переважали етноси тюркськi) перейняли чимало досягнень розвинутоi китайськоi культури. Це стосуеться не лише певних технологiй, зокрема вiйськових, а й технологiй торгово-комунiкацiйних.

У Китаi у VIII—ІХ ст.

вперше (!) в свiтi почали використовувати паперовi грошi (спочатку як приватнi грошовi знаки, а потiм як державнi). У ХІІІ ст. у Монгольськiй iмперii, поряд з карбованими монетами, використовувалися паперовi й… шкiрянi грошi[150 - Степанченко О. Паперовi грошi Золотоi Орди // http://islam.in.ua/ua/istoriya/paperovi-groshi-zolotoyiordy.]. Останнi, певно, були винаходом самих монголiв. Все це свiдчить про розвинутi в iмперii торгово-економiчних зв’язки.