На нашем сайте вы можете читать онлайн «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Общая история. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів

Автор
Жанр
Дата выхода
12 ноября 2018
Краткое содержание книги Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Петро Кралюк) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Петро Кралюк (нар. 1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»). У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки П. Кралюка «Справжній Мазепа», «Козацька міфологія України: творці та епігони», «Богдан Хмельницький: легенда і людина», де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України, а також «Ярослав Мудрий». У новій книзі П. Кралюка йдеться про непрості стосунки між українцями та їхніми предками й тюрками. Автор показує, що це були відносини між двома цивілізаціями (землеробською й кочовою), які часто мали конфронтаційний характер. Однак існувало й чимало прикладів «взаємодоповнення» та співробітництва. Звертається увага на історію відносин між слов’янським населенням нинішніх українських земель й аварами, булгарами, печенігами, половцями, торками, татарами, турками тощо. Особливо акцентується увага на стосунках між українським козацтвом, з одного боку, та Кримським ханством та Османською імперією, з другого. Показано, що в генезисі українського етносу помітну роль відіграли тюрки, а українська культура має чимало тюркських елементів.
Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І коли вiн сказав iгумену i всiй братii, щоб вони вчинили молитву за нього, то вони вчинили, щоб вiн од Бога милiсть дiстав. І було [сповнено] так, i, упавши [в поклонi] перед архiстратигом Михаiлом, вирушив вiн iз монастиря у човнi, бачачи бiду страшну i грiзну, i прибув до Переяславля.
І зустрiли його татари, i звiдти поiхав вiн до [хана] Куремси i побачив, що нема в них добра. Вiдтiля ж став вiн iще дужче скорбiти душею, бачачи, що володiе ними диявол. [Вiн бачив] нечестивi iх чаклунськi суеслiв’я i Чiнгiзхановi наслання, нечестивi його, [Куремси], кровопиття, многi його волхвування.
Звiдти ж прибув вiн до Батия на Волгу. [І] коли вiн збирався поклонитися [хановi], то прийшов чоловiк Ярослава [Всеволодовича] Сонгур [i] вiн сказав: «Брат твiй Ярослав кланявся кущу, i тобi кланятися».
І поклонився вiн за обичаем iх, i ввiйшов у вежу його. Вiн, [Батий], сказав: «Данило! Чому ти еси давно не прийшов? Але якщо нинi ти прийшов еси, – то й се добре. Чи п’еш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумиз?» І вiн сказав: «Досi я не пив.
О, лихiша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володiв iз братом своiм Руською землею, Киевом, i Володимиром, i Галичем, i iншими краями, нинi сидить на колiнах i холопом себе називае! А вони данини хотять, i погрози iдуть, [i] вiн життя не надiеться! О, лиха ти, честь татарськая!.
Пробув же князь у них днiв двадцять i п’ять, [а тодi] одпущений був [iз тими], що були з ним, i поручена була земля його йому. І прийшов вiн у землю свою, i зустрiв його брат [Василько] i сини його.











