Ярослав Мудрий

Такий пiдхiд бачимо в його «Нарисi iсторii украiнського народу», де була представлена схема iсторii Украiни, що брала свiй початок з часiв Киiвськоi Русi[33 - Грушевский М. С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990. – С. 15—65.]. Ця концепцiя реалiзовувалася в гранд-наративi Грушевського «Історiя Украiни-Руси». Уже назва твору багато про що говорила. Із неi випливало: Украiна е продовженням Русi. Тому в назвi на перший план був поставлений термiн «Украiна», що набув у той час значного поширення.

Але та сама «Украiна» трактувалася як «актуальна Русь».

Ярослав Мудрий у цьому творi постае персонажем украiнськоi iсторii. Грушевський загалом стримано ставився до особи цього князя, даючи йому таку характеристику: «Для князювання, що тяглося без малого 40 рокiв (рахуючи вiд смерти Володимира), що було останнiм «единовлаством» на Руси, i полишило справдi важнi слiди в житю схiдно-словянських земель, се, безперечно, не бога-то. Сама фiгура Ярослава виступае досить слабо; iндивiдуальних прикмет його в нашiй традицii ми не маемо майже зовсiм.

Очевидно, в його особi, в характерi не було прикмет визначних, незвичайних, що могло б зворушити фантазiю сучасникiв, вiдбитися в памяти суспiльности i викликати перекази, легенди, анекдоти, як то було з Володимиром. Воно й зрозумiло, що зручний, обережний полiтик, любитель книжного почитания i монашого жития – Ярослав i не мав чим заiнтересувати суспiльнiсть…»[34 - Грушевський М. Історiя Украiни-Руси: в одинадцяти томах, дванадцяти книгах. – К., 1992. – Т. ІІ. – С. 43.]

М. С. Грушевський

З такою характеристикою патрiарха украiнськоi iсторiографii можна посперечатися. По-перше, дивно звучить, що майже сорок рокiв перебування на княжому столi – це небагато. І в тi часи, i в наступнi – то немалий строк для правителя. За цей час змiнюеться майже два поколiння. По-друге, дивно також читати, що в характеристицi Ярослава Мудрого в творах давнiх авторiв не зустрiчаемо «iндивiдуальних прикмет».

Вони е! І про них ми далi будемо вести мову. Було б лише бажання iх пошукати.

На адресу Ярослава Мудрого Грушевський висловив чимало претензiй. Були це й претензii специфiчнi, викликанi тими умовами, в яких довелося жити й дiяти iсторику. Наприклад, вiн закидав киiвському князевi те, що той допомагав польському князю Казимиру Вiдновителю, зокрема посприяв у завоюваннi Мазовii.