Ярослав Мудрий

Княжий знак-тризуб великого князя Киiвського Володимира Святославича

Володимир Святославич на пам’ятнику «Тисячолiття Росii» у Великому Новгородi

Однак, незважаючи на заслуги князя Володимира, загалом складно говорити, що за його правлiння сформувалася Руська держава. Не встановив цей князь i порядку престолонаслiдування, що е важливим елементом патронiмiчних держав (хоча певнi спроби в цьому планi робилися). Також, наскiльки можемо судити, Християнська церква на Русi за Володимирових часiв була слабо структурованою.

Немае однозначностi щодо того, чи iснувала у перiод правлiння Володимира Киiвська митрополiя. За часiв Ярослава Мудрого вона вже iснувала, а резиденцiею киiвських митрополитiв стала Софiя Киiвська.

Пiсля Володимира Русь як держава могла вiдбутися, але й могла не вiдбутись. Образно кажучи, вiн створив можливiсть для iснування держави. А чи ця можливiсть стане дiйснiстю – вже залежало вiд його нащадкiв.

Ярослав Мудрий зробив цю можливiсть дiйснiстю.

За часiв його правлiння Русь вiдбулася як держава-iмперiя – остаточно й безповоротно. І для цього треба було прикласти чималi зусилля.

Однак, з рiзних причин, це не було належним чином оцiнено. «Історична справедливiсть» – рiч дуже вiдносна.

Ярослав Мудрий. Портрет iз «Царського титулярника». ХVII ст.

Ярослав Мудрий нiби опинився в тiнi iнших можновладцiв Давньоi Русi. Передусiм затiнив його батько – Володимир Святославич. Постать Ярослава Мудрого губилася й у тiнi ще одного Володимира, його внука – Мономаха, котрий уславився як своiми походами, так i державотворчою дiяльнiстю.

Якщо брати церковний вимiр, то тут Ярослав Мудрий затiнюеться не лише постатями Володимира й Ольги, що вважаються хрестителями Русi, а й своiх братiв – Бориса та Глiба, котрi однi з перших серед руських князiв були зарахованi до сонму святих. Навiть дiти Ярослава Мудрого затiнюють його. Наприклад, iнодi про нього згадують як про батька Анни Ярославни – королеви Францii.

Що е причиною такоi «затiненостi»? За великим рахунком, у цьому був винен сам Ярослав Мудрий. У його особi маемо в дечому нетипового для Середньовiччя правителя. Вiн не вiдзначився вiйськовими походами, не був щедрим, роздаючи грошi дружинникам – як це робили iншi князi. Ярослав, говорячи сучасною термiнологiею, належав до державних менеджерiв. Його дiяльнiсть, на перший погляд, не виглядала ефектно.