Ярослав Мудрий

Коли б вiн не вiдзначився нiчим iншим, крiм будiвництва храму Софii, то й тодi заслуговував би на вiчну пам’ять нащадкiв»[14 - Толочко П. Ярослав Мудрий. – К., 2002. – С. 11.].

Звiсно, можна розмiрковувати про цю «несправедливiсть», дошукуватися ii причин. Можливо, та «несправедливiсть» обумовлена передусiм нашими неадекватними уявленнями про iсторичний процес. А можливо, якимись потаемними речами, котрi приховала вiд нас iсторiя. Але не будемо про це. Краще сприйматимемо «несправедливiсть iсторii» як данiсть.

Ярослав Мудрий став не лише героем давньоруських творiв. Вiн фiгуруе в скандинавських сагах пiд iменем Ярiцлейва – конунга Гольмгарда, тобто правителя Новгорода. Таким вiн е в «Сазi про Еймунда». У цьому творi розповiдаеться про те, що варяг Еймунд разом iз воiнами був найнятий Ярiцлейвом. Останнiй воюе iз конунгом Бурiцлавом. У сазi Бурiцлава позбавляють життя варяги, пiдiсланi Ярiцлейвом[15 - Сказание об Эймунде Ринговиче и Рагнаре Агнаровиче, скандинавских витязях, поселившихся в России в начале ХІ века / перевел с исландского и критически объяснил О.

Сенковский. – СПб., 1834.].

Дехто з дослiдникiв, використовуючи спiвзвучнiсть iмен, почав вважати, нiби пiд Бурiцлавом розумiеться князь Борис[16 - Див.: Котляр М. Ф. Чи Святополк убив Бориса i Глiба? // Украiнський iсторичний журнал. – 1989. – № 12. – С. 110—123; Його ж. Князь Окаянный? Был ли Святополк убийцей своих братьев Бориса и Глеба // Родина. – 2000. – № 12. – С. 35—39; Филист Г.

М. История «преступлений» Святополка Окаянного. – Минск, 1990.]. А раз так, то виходить, що вбивцею Бориса був Ярослав. І що вiн спецiально, аби приховати цей злочин, вирiшив приписати вбивство князевi Святополку, який через своi злодiяння отримав прiзвисько Окаянний. Насправдi, вважають опоненти цих дослiдникiв, аналiз саги не дае пiдстав так твердити. Тут пiд Бурiцлавом, ймовiрно, розумiеться князь Святополк, який разом iз польським королем Болеславом воював проти Ярослава. Творцi саги, варiант якоi дiйшов до нас iз ХІІІ ст. , не особливо орiентуючись у руських реалiях, поеднали iмена союзникiв, у результатi чого вийшов Бурiцлав[17 - Толочко П. П. Дворцовые интриги на Руси. – СПб., 2003. – С. 40—53.].

У «Сазi про Еймунда» Ярослав, чи то Ярiцлейв, постае переважно в негативному свiтлi. Вiн, будучи скупим, постiйно торгуеться з хоробрими вiкiнгами, не хоче давати iм грошi. Зрештою, тi йдуть вiд нього до iншого князя – Вартiлава.