Галицька сага. Ante bellum

– Але ж нiмцi слабкi! У них немае вiйська!

Коновалець дивно подивився на Мельника:

– Ти упевнений у цьому?

– Але ж Четвiрка не побачила жодного вiдхилення вiд Версальського договору!

– Великi держави не побачили, бо не хотiли бачити! Тiльки боюся, що коли вони нарештi побачать, то буде пiзно, – вiдказав Коновалець i повторив: – Надто пiзно!

– Тобi це звiдки вiдомо? – дивувався Мельник.

Євген Коновалець хитро усмiхнувся i показав уперед. До них жваво наближався Рiко Ярий. Андрiй Мельник зрозумiв, що хотiв цим сказати Голова ОУН: Рiко був зв’язковим мiж Органiзацiею та абвером.

Навiть тепер, коли спiвпраця мiж ними звелася до мiнiмуму, Ярий не порвав iз своiми старими контактами у нiмецькiй вiйськовiй розвiдцi…

Дмитро Андрiевський дотримав свого слова, й украiнська газета «Свобода», яка виходила у США, пiдключилася до висвiтлення пiдготовки процесу над членами ОУН. Хоч вона i ранiше вiдводила подiбним подiям декiлька рядкiв, тепер же це були окремi замiтки, а то й цiлi статтi.

Такiй приемнiй для себе змiнi особливо зрадiв Василь Мороз.

Кожного разу, купуючи «Свободу», вiн несвiдомо шукав на ii сторiнках згадку про брата Федора. Коли при iхнiй зустрiчi той випадково проговорився про свою причетнiсть до тодi ще Украiнськоi Вiйськовоi Органiзацii, Василь не переставав переживати за долю середульшого брата. Йому дуже хотiлося ще раз приiхати додому i попередити Федора бути обережнiшим. Василевi здавалося, що саме його слова зможуть убезпечити брата вiд необережного кроку.

На бiду, Василь не те, що не мiг вiдвiдати родину на Галичинi, вiн цi роки взагалi ледве зводив кiнцi з кiнцями. Велика депресiя, що охопила весь свiт, особливо боляче вдарила саме по Сполучених Штатах, звiдки i почалася. Першi роки були вкрай важкими, роботи не було навiть тимчасовоi i хоча б за iжу. Вони з сiм’ею жили на виплати, що iх надавав Союз Гетьманцiв Державникiв у Пiвнiчнiй Америцi, i незмiнними безплатними обiдами, причому якщо виплати поступали дуже нерегулярно i не у такiй сумi, що можна було на них жити, то за мискою супу довелося вистояти довжелезнi черги.

Ситуацiя змiнилася у тридцять другому роцi, коли пiд час президентських виборiв тодiшнiй президент Герберт Гувер провально програв вибори Франклiну Делано Рузвельту. «Новий курс» останнього спочатку помалу, а потiм дедалi смiливiше, дозволив поступово нормалiзувати становище в краiнi.

Яким же полегшенням була звiстка про те, що Генрi Форд знову вiдкривае заводи.