На нашем сайте вы можете читать онлайн «Галицька сага. Тінь незалежності». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Галицька сага. Тінь незалежності

Автор
Дата выхода
30 сентября 2020
Краткое содержание книги Галицька сага. Тінь незалежності, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Галицька сага. Тінь незалежності. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Петро Лущик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Тінь незалежності» – друга книга «Галицької саги». Вона охоплює події, що відбувалися у 1918–1922 роках, у час, про який Вінстон Черчилль потім скаже: «Війна велетнів закінчилася, почалася війна пігмеїв».
Коли зранку 1 листопада 1918 року на міській ратуші львів’яни побачили синьо-жовтий прапор, вони ще не знали, що це лише початок довгої збройної боротьби за те, кому має належати Галичина. Коли на її теренах точилися криваві бої, у далекому Парижі країни-переможці «війни велетнів» вирішували її долю, як і долю всієї Європи. Молох війни знову закружив у своєму кривавому танці жителів села Перетин: одні стали на захист молодої Західноукраїнської Народної Республіки, другі воювали на боці поляків, треті бачили своє майбутнє разом з Червоною армією; дехто, передчуваючи неминучу поразку, готувався до інших методів боротьби…
Галицька сага. Тінь незалежності читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Галицька сага. Тінь незалежності без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Андрiй стояв у черзi рекрутiв десь посерединi, разом з iншими перетинцями, тому йому захотiлося пiдiйти до завiтного столу одразу, але його стримав брат Михайло.
– Ти куди? – схопив той Андрiя.
– Я його знаю, – вiдказав брат. – Воювали разом.
– Будь тут! Забув дисциплiну?
Андрiй притих. Дiйсно, в армii найголовнiше – дисциплiна, а майже дворiчна перерва все ж зробила свою справу: колишнiй сiчовий стрiлець аж надто звик до мирного життя.
Черга просувалася досить швидко, писар ледве встигав записувати прибулих чоловiкiв, а молодшому Вальку здавалося, що вiн стоiть на мiсцi.
Павло Гайворонський упiзнав його одразу.
– Андрiю? Ти?
– Я, – радiсно вiдказав Валько i пiсля ледь вловимоi паузи закiнчив: – Пане пiдпоручнику!
– Кинь, Андрiю! Для тебе я просто Павло!
Пiдпоручник Гайворонський пiдвiвся з-за столу i на очах всiх обняв Андрiя.
– Ти чого тут? – допитувався.
– Та як чого? Захищати свою державу! – здивувався Валько.
– Та тебе ранили пiд Лисонею! І, як я знаю, до военноi служби ти не пригоден.
– Та коли то було! Я вже здоровий!
Павло Гайворонський з жалем подивився на нього, мовчки повернувся на свое мiсце за столом.
– Вiйна iде жорстока i безжальна, i воювати мають здоровi чоловiки, – говорив вiн. – А ти маеш тяжку рану. Нам не буде коли возитися з тобою.
– Та не треба зi мною сьи возити! – запально вигукнув Андрiй Валько. – Я здоровий! Павло!..
– А отут вже не Павло, а пан пiдпоручник! – жорстко вiдказав Гайворонський. – І вам, пане стрiлець, варто про це пам’ятати! Наказую вам вiдiйти вбiк i не заважати нашiй роботi! Пiсля того, як я закiнчу, ми ще поговоримо!
Спантеличений Андрiй винувато подивився на брата Михайла i, махнувши рукою, пiдiйшов до Марти, котра з тривогою спостерiгала за розмовою.
На обличчi дружини Андрiй помiтив задоволену усмiшку, яка, тим не менше, одразу зникла, коли Марта подивилася на чоловiка.
Далi несподiванок не сталося, i всi тi, кому належало бути призваними, ними i стали. Давши час попрощатися з рiдними, Павло Гайворонський пiдiйшов до Андрiя.
– Обiдився? – запитав вiн i, не дочекавшись вiдповiдi, самостiйно зробив висновок: – Обiдився! А дарма!
– А ти… ви б сьи не обiдили, пане пiдпоручнику? – з викликом вiдказав Андрiй.










