Галицька сага. Примара миру

Смольницький нахилився до Ольги, перевернув ii на спину. Почувся ледь чутний стогiн.

– Жива, сука!

Комiсар Кайдан з досади закусив нижню губу. І знову сьогоднiшнiй день пропав даремно. Вiн так i не дiзнався, чи встигла передати арештована комусь цi матерiали i кому саме. Судячи з ii стану, на сьогоднi досить. Та й нiч уже надворi!

– Вiдведи ii до камери! – розпорядився комiсар.

Аспiрант iз сумнiвом подивився на нерухому жiнку.

– Та ii нести треба! – вичавив вiн.

– То неси!

Але Смольницький не став пiднiмати заарештовану, лише сказав: «Покличу когось!» i зник за дверима.

Невдовзi повернувся з iншим колегою. Вони мовчки пiдхопили Ольгу пiд руки i потягнули до дверей. Мiхал Кайдан провiв цю «процесiю» мовчазним поглядом i важко опустився у крiсло.

Напевне, сьогоднi вiн залишиться тут. Потрiбно виробити план поведiнки на завтрашнiй допит. А те, що саме завтра вирiшиться все, комiсар не сумнiвався. Ще однiеi такоi розмови ця украiнка не витримае!

Це ж треба, щоб так пощастило! Польська полiцiя розшукувала комунiстку Савицьку.

Вони виявили усiх носiiв цього прiзвища у Львовi. Що найкумеднiше, Стефанiя Савицька, з котрою проживала Басараб, нiякого вiдношення до комунiстiв не мала. Дощовоi ночi дев’ятого лютого полiцiя зробила ревiзiю у всiх Савицьких мiста. Не обминули i iхню квартиру. Знайденi пiд час ревiзii дев’ятнадцять аркушiв документiв злочинноi органiзацii УВО стали презентом для комiсара.

Мiхал Кайдан вкотре вчитався у вилученi аркушi.

Далебi, але вилученi у Басараб папери були не те що небезпечними для держави, вони були вбивчими. Інформацiя про окремi полки, вiйськовi казарми, тексти нiмецькою мовою – «Volkskrieg» (Народна вiйна), де визначалися способи й тактика повстанськоi боротьби, та «Lage Polen» (Становище Польщi) – про економiчне i стратегiчне становище Польщi з коментарями щодо вiйськових приготувань, планiв вiйськових казарм. Мiхал Кайдан перебував у двоякому станi. Звичайно, викриття такоi розвiдницi, якою безперечно була Ольга Басараб, не могло не потiшити самолюбство комiсара, але, з iншого боку, вже сам факт того, що вона була i, судячи iз захоплених матерiалiв, була не останньою в УВО, напрошував на небажанi роздуми.

І найгiрше, що арештована нiкого не виказала.

Вiн досi не може собi пробачити те, що на першому допитi повiрив словам тендiтноi мiнiатюрноi жiночки, нiби матерiали залишив знайомий Іван Кучма – випускник Вiденськоi полiтехнiки.