На нашем сайте вы можете читать онлайн «Без козиря (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Без козиря (збірник)

Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
Краткое содержание книги Без козиря (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Без козиря (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Петро Панч) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
Без козиря (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Без козиря (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І революцiя нiяка iх не бере!
Можу, тому, що нi варта, нi нiмецьке командування, крiм одного допиту за Клима, його бiльше не чiпали, Байда вирiшив, що з ним, мабуть, тому так панькаються, що вiн гарний робiтник.
– Кадровикiв, Семене, завжди i скрiзь шанують, – заговорив вiн так, нiби Семен Сухий сидiв перед ним. – А ледарям скрiзь однакова шана. Клим – це iнша рiч. Нiхто його ледарем не назве, кращий вибiйник був. Може б, i його не чiпали. А то: «Весь мир розрушим! Диктатура!» От i довели до диктатури: писнути не можна.
Те, що творилося на окупованому нiмцями Донбасi, вражало Байду в саме серце. А коли вiн думав над тим, що ця армiя чотири роки воювала з росiйським вiйськом, та ще й з вiйськом Антанти, вiн не бачив уже нiякого просвiтку i безнадiйно махав рукою. Пiд впливом таких настроiв непомiтно для себе вiн змiнив уже свое ставлення i до Клима, i до бiльшовикiв. Але Байда знав, що коли позбудеться роботи, його завтра викинуть iз землянки, фунта хлiба навiть нi за що буде купити, i вiн мовчав.
Вiн зирнув у куток. Ілько спав пiд благеньким ряденцем на долiвцi. Вiн був схожий на Клима, тiльки з обличчя гострiший, i мав не чорний, а русявий чуб.
Гордiй Байда рипнув лiжком i скинув ноги на долiвку. На рип визирнула з хатини його тиха i затуркана дружина:
– Нехай ще трошки позорюе.
– Минулося зорювання: гудок, мабуть, скоро буде.
– Хiба що, варта новi закони заводить?
– Якби-то новi.
Харита сплеснула руками:
– Оце й революцii кiнець.


