На нашем сайте вы можете читать онлайн «Без козиря (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
2 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
Краткое содержание книги Без козиря (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Без козиря (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Петро Панч) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
Без козиря (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Без козиря (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Високий, сутулий, вiн мав довгу шию, на якiй стирчала кiстлява голова з рiденьким волоссям. На хрящуватому носi боком сидiло пенсне. Вiн завжди почував переполох, коли у шахтарiв виникали суперечки з адмiнiстрацiею.
– Ну так чого ви хочете? – запитав вiн, вислухавши Гордiя Байду. – Ви образили технiка, так би сказати, адмiнiстрацiю.
– Хiба це образа?
– Ну, припустiмо. Образили? Образили.
– А що йому в зуби дивитися, раз не вмiе поводитися з робiтниками? Робiтник хiба ж працюе на кого? На них же. Значить, треба берегти його.
– Чекайте, образили? Образили. За це слiд звiльняти? Ну, може, й не обов'язково, але, припустiмо, – слiд. Значить, вони правильно поступили? Правильно.
– Дозвольте, – вмiшався вже Семен Сухий, – ви тут бiльше нiж треба наприпускали i тодi робите висновки. Ловко, ей-ей! Спiлка мусить захищати iнтереси своiх членiв?
Пожмакане обличчя бухгалтера зморщилось:
– Припустiмо, що мусить.
– Чому ж «припустiмо», коли це так повинно бути?
– На вашу думку. А справдi трохи iнакше.
Переконливiше бути не могло, i голова, переможно глянувши на наiвних прохачiв, плюхнувся на стiлець.
– Зрозумiли?
– Так вас ще ж не розiгнали, ну i захищайте! Робiтника скривджено! – І Семен Сухий вилаявся.
– А вам хочеться, щоб нас розiгнали? Ви чули, що я вам сказав: щоб захищати, треба сваритися з адмiнiстрацiею…
– А коли ми будемо сваритися, – в тон йому, надтрiснутим голосом продовжив Семен Сухий, – тодi нас розженуть.
– Та чекай, як ходiмо? З чоловiком треба уважно поговорити.
– З оцим голомозим?
Голова спiлки, нiби пiдколотий шилом, завертiвся на стiльцi:
– Яке ти маеш право? Хочеш спровокувати, щоб нас розiгнали? Минулося ваше…
– Ходiмо, Гордiю! Найшли, справдi, з ким говорити.
Гордiевi Байдi не вiрилося, що грунт так хутко утiкае з-пiд його нiг. На спiлку ж була вся надiя. І вiн все ще намагався робити вигляд, що справу, безперечно, полагодить. Проте обурення його перейшло вже в неприемний, тоскний страх опинитися за ворiтьми шахти, «стрiляти» десь роботи в iншому мiсцi.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Без козиря (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Похожие книги
