Без козиря (збірник)

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Без козиря (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов
0 мнений
2 чтения

Автор

Петро Панч

Дата выхода

11 апреля 2013

Краткое содержание книги Без козиря (збірник), аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Без козиря (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Петро Панч) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.

Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.

До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.

Без козиря (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Без козиря (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт
Размер шрифта
-
+
Межстрочный интервал

«Що вони, глузують з мене, чи що?»

У комендатурi свiтилися всi вiкна. Повз вiкна ходила якась постать i своею тiнню стирала жовтi плями на землi. Сьогоднi по шахтi пiшла поголоска, що нiби на станцii з нiмецьких офiцерiв солдати уже зрiзають наплiчники. Тi солдати, що були на руднi, теж ходили, мов кури, зiгнанi з сiдала, навiть почали посмiхатися до робiтникiв i запобiгливо уступатися з дороги.

– Може, i в них революцiя почалась? – говорив до себе Байда…

Не маючи тепер такоi iнформацii, яка була у в'язницi, Гордiй Байда переживав почуття, подiбне до глухоти, i це дратувало.

Вiн навiть носом чув, що вже тягне свiжим повiтрям. Гриць, напевне, мае якi-небудь вiдомостi, i Байда досить енергiйно постукав у дверi. У хатi вiдразу погасло свiтло. Густе бубонiння голосiв теж стишилось, немов перед носом у нього зачинили дверi, оббитi матою. Вiн пiдiйшов до вiкна i вже тихше подзьобав пальцем. Рука одхилила запинало, i жовта пляма прилипла до шибки.

– Грицю, це я.

– Ви самi?

Байда згадав про таемного вiдвiдувача й насторожено озирнувся.

– Та бiльше не видно нiкого.

Запинало знову впало на вiкно, i пiсля паузи прочинилися дверi.

– Заходьте. – Вiн прошепотiв це ледь чутно, i Гордiй Байда вiд цього пройнявся таемничим настроем.

У маленькiй, повнiй цигаркового диму кiмнатi каганець стояв пiд стiльцем, а довкола кривого столу i на лавi в сутiнках сидiли Василь Моренко, Гнат Убогий, Семен Сухий, десятник iз восьмого номера, його звали Омеляном, та ще Власов iз Платонiвки з гармонiею на колiнах i затушкана в теплу хустку Маруся.

Бiля лiжка, де залишалося три кроки вiльного мiсця, ходив у потертiй шкiрянiй куртцi Максим Мостовий.

Гордiй Байда вiд такоi зустрiчi знiтився i, затуливши собою дверi, далi не рухався.

– Ти лягавого за собою не привiв? – спитав Убогий, наставляючи до вiкна вухо.

– Оглядався, так не видно було. До мене теж унадилась якась чортяка. Я вам не заважаю?

– Сiдай, – сказав Мостовий. – Що чувати про Клима?

– Давно вже не мав звiсточки.

Може, ти що чув?

– Чув. Живий, здоровий i недалеко. Пiд Белгородом. Червона армiя, товаришi, готуеться Украiну визволяти.

– От дякую тобi, що сказав, а то люди питають, де нашi? А я й сам не знаю. Та ще хтось пускае чутки, що нiякоi нашоi армii немае, розбiглась, а правителi повтiкали до Москви.

– Брехня! Так i кажи всiм: Тимчасовий робiтничо-селянський уряд Украiни не розбiгся, а продовжуе працювати в Курську. І Артем наш там.

Добавить мнение

Ваша оценка

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

Мнения

Еще нет комментариев о книге Без козиря (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Похожие книги