На нашем сайте вы можете читать онлайн «Бо війна – війною… Через перевал (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Бо війна – війною… Через перевал (збірник)

Автор
Дата выхода
31 марта 2013
Краткое содержание книги Бо війна – війною… Через перевал (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Бо війна – війною… Через перевал (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
До книги сучасного українського письменника, лауреата премії ім. А. Головка і Національної премії України ім. Т. Шевченка Романа Іваничука включено романи «Бо війна – війною…» та «Через перевал». Роман «Бо війна – війною…» – це розповідь про складний життєвий шлях галичанина, якому довелося пройти через Першу світову війну, еміграцію, повернення на Україну і репресії 1930-х років. «Через перевал» – химерний роман, який написаний, як зізнавався сам автор, у незвичній для нього формі. Шлях Майстра – головного персонажа роману – багато в чому нагадує шлях самого автора. Але при цьому Майстер присутній як у минулому, у часи Хмельницького та Дорошенка, так і у нинішньому часі.
Бо війна – війною… Через перевал (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Бо війна – війною… Через перевал (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Юра Нiструл пiдвiвся, ступив крок до Пенькова; я ще не бачив такого обличчя у доброго Юри: воно зiбралось вузлами, немов до плачу, та в очах слiз не було, лише зневага й докiр. Вiн прошепотiв:
– Що ти наробив? Ти ж убив маму, сволото!
На зчахлiй ялицi сонно каркнула Веронiка.
Роздiл третiй
Із щоденника Михайла Шинкарука
10 жовтня 1914 року.
Осiнь прийшла на Закарпаття разом iз холодними дощами. Перша сотня другого куреня, до якоi я зачислений, квартируе у старiй стодолi, в якiй немае однiеi стiни, i при поривчастому вiтрi всi ми за нiч промокаемо до останньоi нитки.
Удень – муштра. За мiсяць вона так нам набридла, що ми вголос починаемо мрiяти про фронт, який з гулом i загравами пiдступае усе ближче до Карпат. Кожен iз нас усвiдомлюе, що в окопах iснуватимуть зовсiм iншi форми вiйськового вишколу, продиктованi не статутом, що його склали в армiйських штабах, а iнстинктом самозбереження, й нiкому там не знадобляться начищенi до блиску гудзики, молодецька виправка й умiння хвацько повертати по командi голову – налiво чи направо.
Допросилися в Бога: нинi нас почали формувати в похiднi куренi. Настрiй у стрiльцiв пожвавився, хоч кожен знае, що завтра пiде на смерть. Та нiхто тiеi смертi добре не уявляе, i, мабуть, тому стала вона романтичною героiнею стрiлецьких пiсень.
Вечорами стрiльцi спiвають. Пiснi зовсiм новi, нинiшнi. Я не можу збагнути, звiдки вони беруться, хто складае слова, хто придумуе мелодiю. Злiтають щоразу iншi, – сповненi солодкоi туги, притаеноi тривоги, примарних сподiвань слави й безсмертя, – у похмуре небо над Карпатами.
А може, вони зроджуються для того, щоб пережити нас i залишитися у пам'ятi нащадкiв единим вiдгомоном про крихiтний стрiлецький легiон, якому долею судилося згорiти в розшалiлому вулканi вiйни?
Як ви умирали, вам дзвони не грали, нiхто не заплакав за вами, лиш в чистому полi ревiли гармати i зорi вмивались сльозами…
Спiть, хлопцi, спiть, про волю снiть, про долю-волю вiтчини, чи ж можуть бути кращi сни? Спiть, хлопцi, спiть…
Мерехтить в очах безконечний шлях, гине, гине в сiрiй мряцi слiд по журавлях…
І де ж то взялося у тих пiснях стiльки правдивого i ще не звiданого болю, не знаю, та вiдчуваю, що те тужливе вiщування смертi вкраплюе в мою душу вiру в життя: може, то не пiснi, а молитви, благання, ворожба, замовляння вiд куль?
Стою неподалiк у темрявi, спершись на крiс, i слухаю нову вже пiсню, складену, напевне, нинi.








