На нашем сайте вы можете читать онлайн «Бо війна – війною… Через перевал (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Бо війна – війною… Через перевал (збірник)

Автор
Дата выхода
31 марта 2013
Краткое содержание книги Бо війна – війною… Через перевал (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Бо війна – війною… Через перевал (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
До книги сучасного українського письменника, лауреата премії ім. А. Головка і Національної премії України ім. Т. Шевченка Романа Іваничука включено романи «Бо війна – війною…» та «Через перевал». Роман «Бо війна – війною…» – це розповідь про складний життєвий шлях галичанина, якому довелося пройти через Першу світову війну, еміграцію, повернення на Україну і репресії 1930-х років. «Через перевал» – химерний роман, який написаний, як зізнавався сам автор, у незвичній для нього формі. Шлях Майстра – головного персонажа роману – багато в чому нагадує шлях самого автора. Але при цьому Майстер присутній як у минулому, у часи Хмельницького та Дорошенка, так і у нинішньому часі.
Бо війна – війною… Через перевал (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Бо війна – війною… Через перевал (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Пахло ковбасою, паскою i хроном, уздовж стiни стояли столи без крiсел, заставленi свяченим. Спокусливий запах великодних потрав лоскотав нiздрi: пiсля комiсноi пайки запахи свiжого м'ясива здавалися нереальними. Михайла знову почала дiймати нехiть до цiеi ситоi вiденськоi влаштованостi, де i бiлизна чиста, i шлунок набитий, i дзвони грають, i такими далекими здаються тут свiжа кров на снiгу, свист шрапнелi над головою, закривавленi багнети й огидний трiскiт вiдгодованих вошей над полум'ям.
Нi з ким iз присутнiх тут старшин Михайло не був знайомий, i чомусь не хотiлося, як там, на позицiях, зближуватися з колегами по зброi: перед обличчям смертi стрiльцiв еднала кожна мить, яка могла бути в життi останньою, вони намагалися ставати мовби единим тiлом, яке в цiлостi важче, нiж кожного поодинцi, перетворювати у криваве мiсиво, а тут, за вiдсутнiстю страху, кожен ставав iндивiдом, для якого вiйськова форма переставала сповняти функцiю захисту вiд холоду i служила атрибутом елегантностi, а ранги, котрi в бою втрачали будь-яке значення, розрiзнювали тут людей на старших i молодших по чину, на командирiв i пiдлеглих.
Старшини вiталися один з одним, прикладаючи до кашкетiв чотири пальцi, вiтався i Михайло, та стояв осторонь: йому ще важко було дихати й розмовляти. У грудях вряди-годи пропiкало гострим болем, i вiн думав тепер про тих, що лежать, скалiченi, на шпитальних лiжках, а також про видужалих рядових стрiльцiв, яким серед старшин немае мiсця i котрi нинi не вип'ють, як у окопах перед боем, келишок рому – а там, напевне, п'ють, щоб збадьорити себе перед смертю.
Старшини чомусь почали враз збиратися до гурту в кутi бiля високого загратованого вiкна – гiмназисти грали, видно, тут колись у ручного м'яча, – хтось шикнув: «Пантруй дверi!»; Михайло теж пiдiйшов i побачив посерединi гурту незнайомого вояка iз зiрками четаря: вiн тримав у руцi великого формату зошит, на якому було виписано великими лiтерами «Самохотник».
– Великоднiй випуск «Самохотника»! – оголосив четар, який, певне, був i редактором.








