Через перевал

Адже вони обое – вихiдцi з вельми вiддалених мiж собою свiтiв, i порозумiтися iм буде нелегко. Але ж i необхiдно, якщо вже так сталося, що роздiленi товщею часу й простору дiти рiзних цивiлiзацiй зустрiлися вiч-на-вiч на ковчезi «Ренесанс» – певне, в наближеннi минулого з сучасним полягав весь сенс експерименту цього круiзу: прокладаеться зв’язок мiж епохами на переломi тисячолiть i долаеться вакуум, який з рiзних причин виник мiж мешканцями однiеi планети.

«Ви спершу розкажiть про свiй край, Саламiно, – промовив по хвилi Северин.

 – Здаеться вiн менi непорочно чистим, екзотичним, сповненим прикмет первiсноi цивiлiзацii – наша мене до краю втомила».

«Не люблю термiну “цивiлiзацiя”, – вiдказала Йоганна. – Боюся його сутностi, яка за своею природою руйнiвна».

«Опiр новому – процес натуральний. Коли на змiну сiльськогосподарськiй цивiлiзацii приходила iндустрiальна, лудити ламали машини. Проте нiчого не добилися: iндустрiалiзацiя таки прийшла й запанувала в свiтi.

А нинi наступае новий час…»

«Й руйнуе милi нашому серцю традицii: на очах вмирають фольклор, народний одяг, якого я демонстративно не скидаю, звичаi, вiрування, i це породжуе не тiльки апатiю серед людей, а й новiтне хамство».

«А що вдiете? – Майстер впiймав себе на тому, що говорить з голосу Тараса. Й це також закономiрно: Тарас стосовно мене стоiть на такiй самiй свiтогляднiй вiддалi, як я – вiд Саламiни. – Куди втечете, чей не важитеся на самогубство. Мусите звикати до перемiн у життi, як звикають батьки до становища приймакiв у своiх рiдних дiтей: навiть якщо й конфлiктують, то неминуче програють….

Ще донедавна в нас на знак протесту проти дезiнтеграцii московськоi iмперii ретрогради вивiшували, де лиш могли, портрети Сталiна. Та врештi iх познiмали…»

Йоганна квасно посмiхнулася, капiтулюючи перед аргументами Северина. Однак ще не здавалася.

«Електронiка начебто iнтелектуалiзуе людину, – сказала. – Але особисто я дурнiшаю вiд усвiдомлення, що машина мудрiша за мене».

«Та водночас стаете розумнiшою: адже тi машини створили такi самi люди, як ви».

«То одиницi… А що сталося б з не посвяченими в новiтню мудрiсть, коли б хтось iз тих виняткових одиниць вимкнув унiверсальну вилку з розетки?»

«Марно хвилюетеся: комп’ютерними секретами опановують нинi учнi молодших класiв… Досягнення науки неминуче пiдвищуватиме рiвень нашого розуму так само, як технiка – силу м’язiв».