На нашем сайте вы можете читать онлайн «І земля, і зело, і пісня». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
І земля, і зело, і пісня

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги І земля, і зело, і пісня, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению І земля, і зело, і пісня. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять.
Збірка малої історичної прози письменника містить повісті та оповідання, написані у різні роки. Це і роздуми про стосунки вождя й поета – короля Данила Галицького й співця Митуси, і трагічна історія князя Святослава, замордованого Святополком Окаянним, і пройнята гірким гумором розповідь про Першу світову війну, і спогади про страхітливі часи німецької та совєтської окупації, і поетична біографія автора, і таємниці його так званої «кунсткамери».
І земля, і зело, і пісня читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу І земля, і зело, і пісня без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Ще нуртувало в душi Леонтiя вiдлуння суперечки мiж ним i князем, та стихло воно вiд фееричного дива: iз Крушельницi покотилося вниз вогненне колесо, полум’я перемiнювалося в iскри, якi розсипалися довкруж i гасли в темрявi, мов свiтлячки, а коли зашипiла вода в заплавi рiки, спалахнув спiв, як щойно вогненний стовп над ватрою, i лiщиновi кущi, що оповили Крушельницю, i смерековi бори довкола Тухольськоi долини потонули в пiснях про Ладу i Леля – i все довкола стало пiснею.
Леонтiй слухав, i здалось йому, що нiчого кращого в життi не чув. Спiв був живий, як довколишнi гори, покритi кожухом смерекового бору, мелодiя спадала на них тремткою пеленою, зливаючись iз вiдгомоном, що злiтав увись з найглибших iзворiв.
Вчувався у тому спiвi щебет птахiв: чорнi дрозди виточували з горл найвитворнiшу фiоритуру, клекотiли орли й гудiли готури; у глибинi гiр басував ведмежий рев й трубiли оленi, скликаючи олениць на токовища – звучав живий хорал природи, й подiбне диво чув Леонтiй уперше.
Й моторошно стало йому вiд думки, що всiм цим голосам, бiсiвськими названим, суджено втопитися в преiсподнiй. Якби так лучилося, тодi б на свiтi запала нiмота, смертi подiбна.
Вiд таких думок стихла враз розбуджена до життя мова дрiмучих лiсiв – той вiчний шум, насичений дiйством добрих духiв i злих демонiв, чарами лiсовикiв, жартами пересмiшникiв, виттям вовкулакiв, реготом перелесникiв, танцями веселих чугайстрiв й плачами потерчат.
Й коли стали вони немiчнi, похилилися вiковi смереки, що верховiттям вимiтали з неба грозовi хмари, впали вони долi, мов вiд бурелому, й зiтлiли в димових оболоках – все царство природи провалилося у преiсподню, й навiть мох перестав цвiсти, а на спустошених галявинах почали проростати княжi сади з алеями, обсадженими рiвними шерегами заморських дерев, на яких i птахи не гнiздилися, – чисте житловище виникло на пустирищах, призначених для безплотних ангелiв, що злiтали з храмових iкон й нiмотiли в нудному блаженствi, не знаючи нi втiх, нi клопотiв i навiть мови пожильцiв, якi колись панували у правiчних борах.





