На нашем сайте вы можете читать онлайн «І земля, і зело, і пісня». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
І земля, і зело, і пісня

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги І земля, і зело, і пісня, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению І земля, і зело, і пісня. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять.
Збірка малої історичної прози письменника містить повісті та оповідання, написані у різні роки. Це і роздуми про стосунки вождя й поета – короля Данила Галицького й співця Митуси, і трагічна історія князя Святослава, замордованого Святополком Окаянним, і пройнята гірким гумором розповідь про Першу світову війну, і спогади про страхітливі часи німецької та совєтської окупації, і поетична біографія автора, і таємниці його так званої «кунсткамери».
І земля, і зело, і пісня читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу І земля, і зело, і пісня без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Іди зi мною i дивись…»
Мокоша взяла його за руку й кам’янистими рагашами вивела з гiрських тiснин на вiдкриту тацю землi, що прослалася вiд обрiю до обрiю, окреслена межами минулого й майбутнього. Було то поле свiтового безчасся, яке мало поглинути власний час прибулого.
Вона пiдвела Леонтiя до розбуялого куща папоротi, й вiн побачив, як з ребристого листя вихоплюеться струнка бадилина, уквiтчана бiлогарячим пуп’янком.
Мокоша зiрвала ту гарячо-бiлу квiтку, пiднесла вгору, а тодi перед очима Леонтiя явився примарний, мов увi снi, й правдивий, як будень, свiт, й жили на ньому незнайомi люди, якi дихали тим самим повiтрям, що й вiн, чули тi самi голоси птахiв i звiрiв, проте пiдкорилися законам i звичаям, яких не знав чужинець, а щоб пiзнати, мусив перемiнитися в пiлiгрима, цiкавiстю пойнятого.
Та враз не стало бiля Леонтiя Мокошi, нiби розчинилася ii зваба в шумi темних борiв, у журчаннi потiчкiв й натужному плинi рiк, у клекотi орлiв у небесах, у свiтлi допитливих дитячих очей, у недовiрливих поглядах суворих мужiв, у хтивiй звабi красунь, кожна з яких взяла дар вiд Мокошi: бiлизну грудей, гнучкий стан й трояндову жагу очей, i входив чужинець у вiдвiчне на цiй землi життя, яке вiн наповратився просвiтити новою вiрою, не знаючи таемниць вiри тутешньоi; не вiдав Леонтiй i джерел ii – так само, як несила було йому збагнути, звiдки береться всеможне сяйво папоротевого цвiту, яке вiдкривало перед ним незнайомий край.
І, ставши з мiсiонера пiлiгримом, ступив Леонтiй у свiт, затоплений сяйвом купальського цвiту.
5
Іеромонах Леонтiй, зачувши слова князя про вогонь, що його виносять пожильцi зi старого дому в новий, вийшов iз шатра й увiч той вогонь побачив: котився вiн кроковими колесами iз Крушельницi, й супроводжували його русалки, якi, тримаючись за руки в хороводi, сходили з гори в Тухольську долину.
Не вернувся Леонтiй до намету, й подумав князь, що його спiврозмовник потрапив у русалчин полон.





