Край битого шляху

 – А ви також там були?

– Аякже! Хiба не пригадуете, збори вiв, головував. Пригадали? І вам неприемна така зустрiч, напевно.

– Чого ж би… – зам’явся Антiн.

– Так, так… Але зрозумiйте, що сама публiка примусила i мене так повестися з вами. Не треба ховати в серцi образи. Це було так давно, i такi ми були тодi наiвнi. А зараз… Мушу признатися, що в тодiшнiй нуднiй компанii «Студентськоi громади» ви з’явилися як свiжий вiтер.

– О, це схоже на комплiмент, пане Вербицький.

– Нi, справдi, – притиснув руку до грудей спiврозмовник, як давнiй знайомий, привiтно дивлячись в очi Антоновi.

– Те, що й ви. Прийшов послухати.

– Та я тiльки мимохiдь. Хотiв узяти репортаж для газети. Тут, скажу вам по щиростi, нiчого нема цiкавого. Читають реферати, звiтують, добиваються грошей для сiльських читалень i нiколи iх не отримують. Є робота кориснiша. Думаю, ви кудись належите?

– Нi, нiкуди не належу.

– О, це цiкаво. Тепер таких у Львовi зi свiчкою вдень не знайдеш.

– Менi однаково. Можемо вийти.

На вулицi розговорилися. Орест Вербицький уже два роки працюе в апаратi УНДО.[10 - Украiнське нацiонально-демократичне об’еднання, нацiоналiстична партiя.] Робота кипуча. Це не студентськi органiзацii. Тут вирiшуються справи полiтичного характеру. Якраз тепер передвиборна гарячка. Треба вiдстояти до сейму свою людину. Це велика справа – мати в сеймi представника вiд украiнцiв. Добре було б, якби Кривда захотiв узяти участь у передвиборнiй кампанii.

Антiн не довго вагався. Якщо вiн уже вирiшив влитися у полiтичну роботу, то це найкраща нагода, щоб почати. Домовилися зустрiтися наступного дня на Трибунальськiй.

На Трибунальськiй щодня дзвенiла келихами кав’ярня «Нафтула». Тут не просто пили вино i пиво. У наповненому пахучим цигарковим димом залi «елiта» польськоi й украiнськоi нацiй намагалися вирiшувати за столиками долю своiх народiв.

Сидiв i Антiн за гальбою пива й прислухався до розмов. Тут однi вiдстоювали «чистоту нацiй», iншi пропагували високу шляхетнiсть. Про майбутнiх сеймiвських послiв говорили так, як про приправу до котлет або про пiну на пивi. Всi суперечки точилися навколо нiмецько-польського договору. Ім’я Гiтлера не сходило з уст. Кожен крок нового «Наполеона» викликав захоплення в людей, якi за столиками кав’ярнi розв’язували полiтичнi питання.