Країна ірредента

Свiт повинен дiзнатися, що Украiна живе й бореться за незалежнiсть, що в кожнiй клiтинi нацiонального органiзму не перестае бродити фермент протесту. Тож хай вiн закипае у сферах науки, ремесла, хлiборобства, культури, письменництва – повсюдно мають зажеврiти i розгорiтися сигнали нашоi непокори, бо iнакше ми згинемо як нацiя, i нiхто й панахиди по нас не справить…»

Я захоплено слухав Михайлову мову й водночас тривожився: це ж знову кров i тюрми, мученики й героi, а коли ж ми станемо володарями нашого нацiонального життя? Михайло вiдчув моi сумнiви – певне, вони вiдбилися на моему обличчi, – i вiн сказав:

«Якщо нинi не розпочнемо святого дiла, то завтра пробудимося у вогнi обкраденi, хiба ти не чуеш, як трiщить i хилитаеться iмперська споруда, мов стара стодола на вiтрах? І розвалиться, i зникне, як страшна примара, а ми, не одягненi в бойову броню, залишимося голi… І нiколи не думай, що наше слово, яке ми хочемо донести до людей, загубиться, безслiдно спопелiе, згине… Хiба стару, згвалтовану розбещеними королями Францiю не пiдняли на революцiю мислi Дiдро i Руссо; а чи вийшли б на Сенатську площу росiйськi офiцери, якби ранiше не пролунав розпачливий крик Радiщева; чи стала б чеською онiмеччена Чехiя, якби не з’явився генiальний фальсифiкат Вацлава Ганки «Краледворський рукопис», а чи греки повернули б своiй батькiвщинi славу Еллади, якби клефти не заспiвали «Вiйськовий гiмн» Рiгоса Ферероса? А нашу нинiшню Украiну хто створив? Шевченко i Франко.

Я спитав Михайла, що менi належиться робити.

«Що тобi належиться робити, питаеш? А те, що й робиш. Тiльки неси людям слово чистим, наче кришталь… І хай швець шие взуття для Украiни, адже через те, що ми мали надто багато полiтикiв, а шевцiв обмаль, заламалася блискуча офензива усусусiв пiд Чортковом у дев’ятнадцятому роцi; без кравцiв ми б ходили голi, без хлiборобiв – голоднi, без асенiзаторiв потонули б у смородному брудi, без письменникiв були б нiмi, а без мученикiв на хрестах нiколи б не воскресли… Що маеш робити, питаеш? Чому питаеш? Ти вже розпочав ту роботу.

«Слiдопит» з антеною йшов слiдом за нами, аж доки ми не зiйшли з Карадагу й не розчинилися у пляжному натовпi.